8 клас українська мова

Шановні учні 8-А класу! Під час  карантину я запрошую вас до співпраці в Viber (тел. (050) 565-82-19), де відповім на всі ваші запитання, надам консультацію, перевірю виконання домашнього задання 

21.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами повторимо головні та другорядні члени речення. Отже, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Головні та другорядні члени речення".
2. Опрацювати навчальний матеріал.
3. Переглянути відеоматеріал.
4. Скласти конспект (за бажанням)

Головні та другорядні члени речення

Головні члени речення — це підмет і присудок.

Підмет — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (На землю глянули тихі зорі (М. Коцюбинський)), рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (Лиш боротись — значить жить! (І. Франко). «Три» у щоденнику виглядає не дуже симпатично).

Присудок — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? Присудок завжди пов’язаний із підметом. Він найчастіше виражається дієсловом (Ліс дрімав у ранковій тиші), рідше — прикметником чи іменником (Вірний приятель — то найдорожчий скарб (Нар. тв.)).

Другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини. Вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.

Додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?). Додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками, а також усіма іншими частинами мови у значенні іменника (Стали їсти кашу. З’їли все, що було в буфеті).

Означення — другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) та скільки? (лише в непрямих відмінках). Означення найчастіше виражається прикметником, займенником, числівником; рідше — іменником (Кубло змії, русалчине волосся Писав на склі мороз-поет (В. Свідзінський)).

Обставина — другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету, спосіб, умову) і відповідає на питання де? коли? чому? з якою метою? як? та ін. Обставини найчастіше виражаються прислівниками або іменниками з прийменниками (Уранці (коли?) йшли (як?) бадьоро, швидко, легко: вітер дув (як?) збоку, а не супроти (Гр. Тютюнник)).

https://youtu.be/iDaiJ5tiJVg

https://youtu.be/7tp96O9x2lc

 Домашнє завдання: вправа 392 (усно)

18.05.2020

Доброго дня!
Сьогодні на уроці ми з вами повторимо що таке словосполучення, речення, та які їх види. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Словосполучення. Речення, його види. Редагування словосполучень і речень, у яких допущенно граматичні помилки"
2. Опрацювати навчальний матеріал .
3. Скласти конспект (за бажанням)

Словосполучення. Будова і види словосполучень

Синтаксис — це розділ мовознавства, який вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень. Одиниці синтаксису: словоформа, словосполучення, речення.

Словосполучення — це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох і більше повнозначних слів, пов’язаних між собою за змістом і граматично. У словосполученні виділяють головне і залежне слова. Від головного слова до залежного ставиться питання, за допомогою якого встановлюється змістовий зв’язок (годувати (чим?) борщем). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення залежного слова або закінчення і прийменника.

Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні. Прості словосполучення складаються з одного головного і одного залежного слова, не поширені (сміливий вчинок). У складних словосполученнях головне слово поширене іншим словом (героїчний подвиг народу).

Види словосполучень: 1) вільні — обидва слова у словосполученні виступають різними членами речення (у справжній дружбі (означення і додаток)); 2) синтаксично нероздільні — головне і залежне слова виступають одним членом речення (Три учні відстали в поході (три учні — підмет)); 3) фразеологічні — словосполучення виражене фразеологізмом і виступає одним членом речення (Я почувався, наче не в своїй тарілці (не в своїй тарілці — обставина)).

Типи зв’язку слів у словосполученні: 1) узгодження — слова в словосполученні узгоджуються в роді, числі й відмінку; головним словом виступає іменник або будь-яка інша частина мови у значенні іменника, а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день); 2) керування — головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря); 3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом. Найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінітиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати).

Типи словосполучень за значенням головного слова: 1) дієслівні — головним словом виступає дієслово (читати швидко, плакати слізьми); 2) іменні — головне слово виражене іменником, прикметником, займенником, числівником (твір учня, п’ять книг). 3) прислівникові — головним словом є прислівник (дуже добре, пізно вночі).

Речення

Про те, чим речення відрізняються від словосполучень, види речень за будовою, метою висловлювання та емоційним забарвленням

Основною синтаксичною одиницею є речення. Лише воно здатне повною мірою задовольнити різноманітні потреби людського спілкування. За допомогою речення формуємо, виражаємо й повідомляємо думку.

Речення – це одне або декілька слів, якими виражаємо відносно закінчену думку. НАПРИКЛАД: 1. А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім (Л. Костенко). 2. Шерех. Шелест. Шепіт диких трав. Диких коней у тумані слід розтанув (Л. Галіцина).

Слова в реченні пов’язуємо за змістом і граматично Граматичний зв’язок здійснюємо за допомогою закінчень і службових слів. В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація

На письмі в кінці речення ставимо крапку, знак питання, знак оклику або крапки.

Специфічними ознаками речення, які відрізняють його від словосполучення, є:

віднесеність висловлюваного до дійсності. Повідомлюване стверджується або заперечується, сприймається як реальне чи нереальне, можливе чи неможливе;
змістова та інтонаційна завершеність;
наявність граматичної основи.

Граматичну основу речення складають головні члени ре-чення (підмет і присудок) або один головний член речення.

Другорядні члени речення (означення  додаток  обставина) утворюють групу підмета і групу присудка.

НАПРИКЛАД:

У сонливій ранковій імлі озветься відлуння тривожне. (Г. Чубач).

Речення залежно від мети висловлювання поділяють на розповідні, питальні, спонукальні.

Розповідним називаємо речення, у якому міститься повідомлення про якісь факти, події чи явища дійсності.

Інтонація розповідного речення характеризується зниженням тону наприкінці речення. НАПРИКЛАД: Золоте свічадо розливає теплі ноти дня (О. Довгоп’ят).

Питальним називаємо речення, яке містить запитання, що спонукає співбесідника до відповіді, до роздуму над відповіддю. У таких реченнях тон підвищується на тому слові, що містить смислове запитання. У кінці питального речення ставиться знак питання. НАПРИКЛАД: Чом верба свої віти над водою так уклінно нагиба? (П. Усенко). На початку питального речення можуть стояти питальні займенники (хто, що, котрий тощо), питальні прислівники (як, де, звідки, навіщо, відколи тощо) і питальні частки (хіба, невже, чи, що за). Питання виражається також за допомогою питальної інтонації.

Риторичні питальні речення – це речення, які не вимагають відповіді, адже вона вже міститься в самому питанні. НАПРИКЛАД: Хіба можливо матір посварити із немовлям? (М. Рильський).

Спонукальним називаємо речення, що виражає спонукання до дії у формі прохання, поради, наказу, заборони, вимоги, заклику, перестороги тощо НАПРИКЛАД: 1. Хай доля матері всміхнеться і рушником застеле слід (В. Москвич). 2. Розкажи мені казку теплим голосом ночі, срібним променем дня (Н. Одинець). Спонукання найчастіше виражаємо дієсловами наказового способу, інфінітивом, різноманітною за своїм вия-вом спонукальною інтонацією. Більш піднесеним тоном вимовляємо речення, що виражають наказ, заклик, за стереження.

Розповідні, спонукальні та питальні речення можемо вимовляти з підсиленою інтонацією, тобто вони стають окличними. Окличну інтонацію на письмі передаємо за допомогою знака оклику. Відсутність останнього свідчить про те, що речення є неокличним НАПРИКЛАД: 1. Ліси мої, хто вас убереже?! (О. Пахльовська). 2. І сонце яре з глибини небес сипнуло світан-кову позолоту! (М. Боровко).

Емоційне забарвлення окличних речень залежить від змісту речення. Інтенсивні позитивні емоції виражаємо рівною висхідною інтонацією. Негативні емоції передаємо висхідно-нисхідною інтонацією.

 https://youtu.be/e03fWVdZaE4

 https://youtu.be/b8oLTN5R9GA

Домашнє завдання: вправа 396 (усно)

14.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо виконувати підсумкову контрольну роботу. Роботу виконуємо на окремому листочку. Фото з виконаною роботою надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 25.05.2020. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1.Роботу виконуємо на подвійному листочку в лінійку (листочки зберігаємо до закінчення карантину).
2. На титульній сторінці всередині листочка підписуємо
контрольна робота
з української мови
учня/учениці 8-А класу
Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 128
Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)

Контрольна робота

Речення з відокремленими членами

1. Відокремлені члени речення за будовою бувають:

а) прості й складні;

б) повні й неповні;

в) поширені й непоширені

2. Укажіть речення з  відокремленим означенням (розділові знаки пропущено):

а)  Ще здалеку заманячили на дорозі сани зазеленіла присипана снігом ялинка;

б) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями;

в) Мене до тебе принесе з паперу зроблений літак;

г) Довкола розкошують некошені і нетолочені бур’яни.

3. Укажіть речення, у якому відокремлене означення стоїть після означуваного
слова (розділові знаки пропущено):

а) У її руці погойдується кимсь напакована торбинка

б) Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком

в) Затягнута скалками вода була схожа на застигле блакитне шумовиння

г) Вимочені й підпалені сонцем стерні зчорніли.

4. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено):

а) Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку.

б) Мур побілений вапном огороджує просторе подвір’я

в) В сутінках Шептало розгледів  віз вантажений картоплею

г) Поверхня заводей  оточених з берегів напівусохлим комишем і очеретом пастельна гола.

5.  Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:

а) Явори й долини залила імла і, несміливі  й кволі, встали зорі.

б) Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені  ми входимо в ліс

в) Нависло  низько хмар глухе склепіння,  і, шурхаючи крилами об них,  летять чайки.

г) Двічі тяжко поранений раз майже вбитий, він аж тоді в степу повірив, що вцілів.

6. Укажіть речення, ускладнене відокремленою прикладкою із сполучником як:

а) Як представник радикальної партії  І.Франко багато роз’їжджав по Галичині.

б) Школа – як неспокійний гомінкий вулик: гуде,  шумить, сповнений дитячим галасом

в) Життя – як ріка.

г) Як справжній митець, Галина Кальченко  вміла захоплюватись,  природною  була її глибока схвильованість  перед виявами людської мужності… .

7. Укажіть речення, у якому  обставина не відокремлюється комами (розділові
    знаки пропущено):

а) А пісня наростаючи пливла над берегом

б) Піратський танк мчав палаючи

в) Сад нахиливши срібні віти  пісні пташині пригадав.

г) Край річки ставши на плотину рибалка вудочку закинув.

8. Укажіть речення, у яких поширені означення виділяються комами:

а) Обличчя було подібне до розцвілої в усій повноті півонії

б) На місто насувалася хмара  важка чорна схожа на велетня.

в) А в просторих покоях темним мохом засланих зеленими вітами прикрашених світлими візерунками позолочених сама Королівна Зелених Борів стояла.

г) Наляканий громовицею кінь  тихенько заіржав

9. Установіть відповідність:

а) Обставина                                  1.  Восени, у період дощів, у лісі дуже  незатишно.

б)Додаток                                      2. Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.

в)уточнююча обставина                3. Дівчата працювали не покладаючи рук.

г) Означення                                  4. Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.

д) Прикладка                                   5. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим      золотий,  забудь про вежі темної гордині.

                                                         6. А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.

10. Поставте розділові знаки в реченнях з відокремленими членами:

1. Співаючи про хмари кучеряві не забувай поете про народ.

2. Він Шевченко також виріс із фольклору спираючись на національний ґрунт сягнув вершини світової культури.

11. Укажіть речення з відокремленою прикладкою

а) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.

б) Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

в) Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.

г) Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

 12.   Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена   іменником з прийменником.

а)   Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

б)  Незважаючи на вітрець, робилося душно.

в)   Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.    

г)   У лісі, опріч мене, є ще хтось.

Домашнє завдання: повторити вивчені правила

07.05.2020

Доброго дня!Сьогодні на уроці ми з вами повторимо правила з теми "Речення з відокремленими членами". Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "узагальнення й систематизація вивченого з теми "Речення з відокремленими членами"
2. Опрацювати параграф 37 (підручник).
3. Опрацювати алгоритм синтаксичного розбору речення з відокремленими членами (стор. 168).
4. Виконати письмово вправу 384 (І і ІІ завдання).
Фото класної роботи надсилати не треба

Домашнє завдання: підготуватися до підсумкової контрольної роботи (повторити вивчений матеріал про відокремлені члени речення)

04.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами попрацюємо над вивченням відокремлених уточнювальних членів речення. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Відокремлені уточнювальні члени речення"

2. Опрацювати параграф 36 (стор. 163-164).

3. Виконати письмово вправу 373.

4.Переглянути презентацію.

5. Опрацювати навчальний матеріал, який надається нижче.

https://youtu.be/vWg5uN88q0I

https://youtu.be/tVr1Ah3FPFk

Мета: поглибити знання восьмикласників про відокремлені члени речення, ознайомити з уточнювальними членами речення, їх основними способами морфологічного вираження, видами та значенням; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені уточнювальні члени, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими уточнювальними членами, розставляти відповідні розділові знаки; розвивати творчі вміння правильно будувати речення з відокремленими уточнювальними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до живої і неживої природи.

Уточнювальні члени речення служать для уточнення, конкретизації, пояснення тих членів речення, після яких стоять. Уточнюватися може будь-який член речення. Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця й часу. Наприклад: Звідси, з високої Софїїної альтанки, видно майже весь асканівський степ (О. Гончар). У неділеньку святую, у досвітнюю годину, у славному-преславному місті Чигирині задзвонили в усі дзвони... (Т. Шевченко). Рідше в ролі уточнювальних членів речення вживаються обставини способу дії, означення, додатки, підмети, присудки. Наприклад: Рівно, на повні груди, дихає степ. Обидва, Сергій і Віктор, охоче погодилися з батьком.

1.     Виконання вправ на закріплення вивченого.

— Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Укажіть уточнювальні члени речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1.     Отам, за скиртами, повз верби, я знаю стежку у село (Олег Ольжич).

2.     Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село (П. Перебийніс).

3.     Як хороше жити в селі, серед лугів, на широкім просторі... (Панас Мирний).

4.     За дальнім краєм, у синім полі, там дужий вітер згина тополі (А. Малишко).

5.     Плюскочуться білі качки в басейні, під тінню каштана (М. Рильський).

6.     А там, над озерцем, простеньке небо з ситцю, неговіркий спориш, полин та осока (Б. Олійник).

7.     А десь, за пагорбом високим, в яру дрімає Дід Мороз (Л. Дмитерко).

8.     А тут, в кімнаті чистій, затишно і тепло, неначе у каюті корабля (М. Рильський).

Вправа на спостереження (дослідження-аналіз з елементами зіставлення).

— Дослідіть, у яких реченнях сполучник або приєднує уточнювальну прикладку, а в яких з’єднує однорідні члени. Запишіть речення, виділяючи відокремлені уточнювальні прикладки та однорідні члени.

Примітка. Не можна плутати пояснювальні сполучники або, чи з розділовими сполучниками або, чи. Перед останніми кома не ставиться, якщо вони вживаються один раз. Порівняйте: Лінгвістика, або мовознавство, належить до гуманітарних наук. Дипломну роботу можна писати з мови або літератури.

1.     Усі хвойні смолисті породи дерев називають червоним лісом, або червоноліссям.

2.     Рулон, або згорток, шпалер перед наклеюванням потрібно обов’язково перевірити.

3.     Висушені кореневища папороті використовують у медицині, збирають їх восени або напровесні.

4.     Сленгові вислови, або жаргонізми, характерні для певних груп людей, об’єднаних за віком, професією, чи певних соціальних прошарків.

 Запишіть речення, вставляючи відповідні за змістом уточнювальні члени та розставляючи розділові знаки. Підкресліть відокремлені уточнювальні члени речення.

1.     У серпні ... смеркає дуже рано (В. Арсеньєв).

2.     Край берега ... прив’язані човни (Л. Глібов).

3.     Звідти ... чуємо крізь садки: гуп-гуп! (О. Гончар).

4.     Внизу ... був присмерк (В. Арсеньєв).

Довідка: під деревами, у затишку, та ще в похмурий день, згори десь.

Домашнє завдання: параграф 36 (правило повторити), вправа 379 (І завдання письмово). Фото з виконаним завданням необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 08.05.2020 року

30.04.2020

Доброго дня! Сьогодні у нас з вами урок мовленнєвого розвитку. Ми з вами будемо працювати над контрольним письмовим твором-описом місцевості на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.Фото з виконаним завданням необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 06.05.2020 року
1.Роботу виконуємо на подвійному листочку в лінійку (листочки зберігаємо до закінчення карантину).
2. На титульній сторінці всередині листочка підписуємо
контрольна робота
з української мови
учня/учениці 8-А класу
Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 128
Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)
3. На листочку посередині записати тему твору-опису
4. Нижче записати складний план.
5. Обов'язково треба використати в творі відокремлені обставини та означення

Домашнє завдання: параграф 36, вивчити правила, вправа 372 (усно)

27.04.2020

Доброго дня!. Сьогодні у нас з вами урок мовленєвого розвитку, на якому ми будемо готуватися до контрольного письмового твору-опису місцевості на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1.Відкрити зошити, записати число і тему уроку " Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень або за картиною в художньому стилі (за складним планом) з використанням відокремлених означень та обставин"
2. Ознайомитися з навчальним матеріалом, який надається нижче.

https://youtu.be/10WSb157XiI
https://youtu.be/_b4LyMtCfow

Тема. Розвиток мовлення. Контрольний письмовий твір-опис місцевості (вулиці, міста, села) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі за складним планом

Мета:

·       виявити та оцінити рівень сформованості мовленнєво-комунікативних умінь учнів створювати опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень; формувати комунікативні компетентності: уміння складати складний план; уміння прогнозувати тему та головну думку тексту, визначати межі теми, складати текст, дотримуючись норм літературної мови;

·       розвивати, збагачувати й уточнювати словниковий запас; удосконалювати вміння спілкуватися державною мовою: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву;

·       виховувати уважне ставлення до світу речей, що оточують людину.

Письмова робота має свої особливості. Обдумується кожна фраза, кожне слово, можна замінити невдалий вислів більш правильним і точним, закреслити вже написане й написати нове висловлювання, перечитати цілу роботу, зробити будь-які виправлення. Речення в писемному мовленні повинні бути закінченими, розміщуватися в логічній послідовності, різних видів – прості (поширені й непоширені, ускладнені), складні, різні за метою висловлювання.

2. Повторення особливостей побудови опису місцевості

Твір-опис  місцевості –  це зв'язний текст, який дає словесне зображення основних ознак міста, села, вулиці, подвір’я, площі.

Щоб описати місцевість, потрібно вказати:

- де вона розташована;

- історичні відомості, пов’язані з нею;

- предмети (об’єкти), які є в цій місцевості.

Отже, складовими опису місцевості є опис місця й описи окремих предметів, які на цьому місці розташовані.

ПАМ’ЯТКА Як працювати над твором-описом у художньому стилі

1.     Пам’ятайте: опис складається з таких частин: загальне враження, повідомлення окремих деталей, вказівка на їх місце розташування й ознаки, висновок. 2.     Доберіть яскравий заголовок. 3.     Спочатку визначте, які предмети (особливості) місцевості ви хотіли б виділити в описі; далі доберіть  дієслова (у художньому стилі), які вказують на розташування. Пам’ятайте, що всі дієслова повинні вживатися в одному часі. 4.     Використовуйте слова і словосполучення на позначення місця розташування об’єктів опису місцевості: прямо переді мною, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі, зліва, справа та ін. 5.     Доберіть до визначених предметів характерні для них ознаки. Доречно використовувати художні засоби – епітети, порівняння – для увиразнення мовлення. 6.     Використовуючи дібрані слова і словосполучення, складіть опис місцевості. 7.     Доповніть висловлювання описом природи.

Уявіть ситуацію: до вас у школу приїхали гості з іншого міста (країни). Ви хочете ознайомити їх із рідним селом (містом), його природними умовами, історичними пам’ятками та ін. підготуйте екскурсійну розповідь у художньому стилі у вигляді прогулянки по вашому селу (місту) з описом місцевості.

План опису місцевості

(орієнтовний)

І. Моє село (місто) – частина країни.

ІІ. Дороге серцю місце.

1.    Із глибин історії.

2.    Окраса місцевості.

3.    Пам’ятки культури та історії.

4.    Місця відпочинку.

5.    Моє село (місто) на хвилі із сучасністю.

ІІІ. Завітайте до нас у добрий час!

Хрещатик

Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом на тротуарах – люди; посередині, на бруківці, – машини… Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком… Праворуч – багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч  ЦУМ  склом на сонці виблискує. Далі – здоровенна десятиповерхова міськрада (скільки ж то в ній людей радиться – така велика!).

Десь за міськрадою – вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються – то костел.

За вулицею Прорізною Хрещатик звертає праворуч і, порозсувавши будинки подалі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає…

Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви знаєте, – це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов повз метро! (За В.Нестайком)

План опису вулиці

1.     Оцінка й загальне враження від місцевості.

2.     У якому місті (селі) знаходиться вулиця?

3.     Яка її назва? Чому її так названо?

4.     Опис місцевості.

а) Яка довжина вулиці? Вона широка чи вузька?

б) Який транспорт рухається вулицею?

в) Які будівлі тут розташовано? Яке вони мають призначення й 

   вигляд?

г) Що прикрашає вулицю?

5.     За що ви любите  вулицю?

6.     Що б ви хотіли змінити на цій вулиці?

Домашнє завдання: Скласти план до твору-опису, який ви використаєте для написання контрольного твору-опису. Класну та домашню роботу надсилати НЕ ТРЕБА!!!!

23.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо прцювати над вивченням відокремлених обставин. Отже, починаємо прцювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку: " Відокремлені иобставини".
2. Отрацювати навчальний матеріал (параграф 35, стор. 159-160).
3. Виконати письмово вправи 361, 363.
https://youtu.be/zb55SsprVmg

https://youtu.be/TYVEnzbbnb4

Домашнє завдання: параграф 35 (стор. 159-160 вивчити правило). Виконати тест, перейшовши за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=837367.Код 837367. Фото скриншотів з оцінкою надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 27.04.2020

16.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами працюємо над відокремленими додатками. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку.
2. Опрацювати параграф 34 (стор 156-157), виконати письмово вправи 348, 350.
3. Виконати завдання, яке надається нижче.

4. Зробіть синтаксичний розбір речень, дослідіть будову. Поясніть, які смислові відтінки з’являються в реченні з використанням у ньому відокремленого додатка.

1. У славетний загін Кривоноса пішли майже всі чоловіки.

2. У славетний загін Кривоноса пішли майже всі чоловіки, зокрема мужні козаки, озброєні селяни, мрійне юнацтво.

5. Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Позначте відокремлені Додатки.

З’ясуйте, чим вони виражені та яке смислове навантаження несуть у кожному реченні.

1. Окрім посуду трипільці виробляли фігурки Матері-землі.

2. Софія Київська — джерело для пізнання історії нашої культури зокрема мистецтва Київської Русі.

3. До сьогодні перших українських книжок дійшло небагато зокрема «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про Ігорів похід» невідомого автора, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

4. За кошти князя Володимира Великого було придбано внутрішнє начиння Десятинної церкви включаючи ікони, хрести, посуд тощо.

6. Відновіть і запишіть речення, ускладнені відокремленими додатками, уставляючи потрібні за змістом слова з довідки. Поясніть уживання розділових знаків.

1. Під час Помаранчевої революції важливу роль у координації та організації протестувальників відіграли актуальні на той час засоби зв’язку, зокрема ...

2. Підняти людей на акції протесту у 2013 році допомогли сучасні способи комунікації, особливо ...

3. Головні події революції Гідності відбувалися у Києві, зокрема ...

4. Окрім ..., демонстрації на підтримку євроінтеграцїї відбулися у багатьох містах України.

5. Усупереч ..., силовий розгін Майдану підняв хвилю протестів по всій Україні.

Довідка: Києва; соціальні мережі; на майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та на Європейській площі; очікуванням влади; мобільні телефони.

 Домашнє завдання: парграф 34 (опрацювати, вивчити правило), вправа 349 (письмово). Фото виконаного завдання надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 21.04.2020 року

13.04.2020

Доброго дня! Сьогодніт на уроці ми з вами продовжуємо працювати над вивчення відокремлених прикладок. Отже, починаємо працювати! Переходимо до завдання:

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Відокремлені прикладки".

2. Запишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділіть відокремлені прикладки. З'ясуйте, у яких реченнях доцільно вжити тире.

Прибув мій канівський земляк Середа на ім’я Петро. (Г. Косинок) Дружина Платона Симиренка Софія за походженням французька дворянка швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою. (Л. Мацько) Із Любечем давньоруським містом пов’язані долі багатьох руських князів Олега, Ярослава Володимировича. (М. Тищенко) Особливо вразила і запам’яталася всім художня композиція Сашка Довженка «Святки» поетична розповідь про народні новорічні торжества. (С. Плачинда)

 3. Записати речення, уставляючи замість крапок потрібні за змістом відокремлені прикладки. За потреби скористатися довідкою.

1. У візантійських хроніках лишилися описи зовнішності сина Ігоря й Ольги, …

2. «Моцартом духовної музики» називав Артема Веделя у своїх схвильованих листах земляк Дмитро Бортнянський, … .

3. Нас зустрічає Зіновія Франко, … .

4. Володимир Іванович Вернадський — … — був основоположником учення про біосферу та ноосферу.

5. Із Острогом, … , пов’язана доля такої історичної постаті, як Володимир Мономах. 

Довідка: давньоруським містом; на той час уже всесвітньо відомий композитор; видатний вітчизняний учений-енциклопедист, природодослідник, мінералог і кристалограф; київського князя Святослава; онука Каменяра.

 Домашнє завдання: параграф 33 (повторити правила), вправа 344, 342 (письмово). Фото виконаного завдання надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до16.04.2020 року

09.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо працювати над відокремленими означеннями та відокремленими прикладками. Отже, починаємо працювати! Переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Відокремлені означення. Відокремлені прикладки".
2. Повторити правила на стор. 147 та 149.
3. Опрацювати параграф 32 (стор 152), виконати вправи 328, 336, 343 (письмово)
4. Переглянути відеоуроки

https://classroom.google.com/u/1/c/NTY1Nzc2MTA0NTFa/a/NjQxNDQ1NDM0NDNa/details

Домашнє завдання: параграф 32-33 (вивчити правило), вправа 329, 337 (письмово). Фото виконаного завдання надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до13.04.2020 року

06.04.2020

 Доброго дня! Согодні ми з вами будемо працювати над вивченням відокремленого другорядного члена - означенням. Отже, починаємо працювати.

1. Відкрити зошит, записати число, тему уроку "Відокремлені означення".
2. Опрацювати в підручнику параграф 32 (стор. 147, 149), виконати вправи 321, 324 (письмово).
3. Виконати завдання, яке надається нижче.

Відновити речення, уставляючи з довідки відокремлені означення.

Народження дитини супроводжувалося циклом звичаїв і обрядів. Поява

на світ нової людини — таїнство. Звичай велів не відмовляти вагітній жінці,

коли вона попросить щось допомогти чи позичити. Рекомендації, обереги,

норми поведінки вагітної ґрунтувалися переважно на народному досвіді.

Довідка: збережених у народному побуті України ще з давніх-давен; велике і

незвичайне; започаткований нашими далекими пращурами; раціональному,

мудрому.

 Трансформувати речення так, щоб виділені означення виконувати

роль відокремлених

1. Білу, кремову й червону троянду я зрізав без жалю і вагань (За М.

Рильським). 2. Закоханий у лілею нарцис дививсь на неї, в’янув, тлів. 3.

Такий співучий, проворненький чижик весною все собі скакав. 4. Веселка

була схожа на дбайливо розмальовану дугу. 5. Прибита росою курява,

оксамитом укривала дорогу. 6. Важкі і добрі руки тата ось на фото тримають

мене. 7. Ожила вся прозора й молода вода.

 Записати текст. Виконати синтаксичний розбір виділених речень

(підкреслити головні й другорядні члени, надписати частини мови, дати

загальну характеристику усьому реченню)

Підібрати ім’я новонародженому маляті — справа непроста. Адже ім’я

людини, дібране абияк, може негативно позначитися на його долі. На вибір

імені дитини впливають і традиції родини, і модні віяння, і релігійні

погляди, вироблені багатьма поколіннями.

При виборі імені особливе значення має й пора року. Дітям, народженим

узимку, треба давати м’які, співучі імена, щоб не посилювати суворість,

закладену самою природою. Дітям, народженим навесні, — більш

«жорсткі» (діти виявляють гнучкість у різних ситуаціях, але не мають

бійцівських якостей). Це додасть їм упевненості в собі і буде захистом від

життєвих негараздів, таких часом несподіваних.

4 Виконати тестові завдання, Фото з оцінкою надіслати.

Домашнє завдання: параграф 32 (вівчити правило (стор. 147, 149)), вправа 320 (І і ІІ завдання), 327 (письмово). Фото виконаного завдання надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 09.04.2020 року.

02.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчати відокремлені члени речення.
Отже, відкриваємо зошити, записуємо число і тему уроку " Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах речення". Далі переходимо до завдань, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку.

2.Опрацювати в підручнику (стор. 144-145).

3. Виконати письмово вправу 311 (списати, підкреслити відокремлені члени речення).

4. Спишіть текст, підкресліть  відокремлені члени речення.

1     Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар. По той бік річки, навпроти сосни,заходило сонце,пославши на воду од берега й до берега шматок червоного полотна. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли,випростовуючись, і теж запахли низовинням, росою, ніччю. Над урочищем зринув місяць - червоний і глибокий, мов кратер у палаючу безодню. Небо - прозора льодяна скеля,слизька,холодна, зацвяхована зорями, наглухо спаяна морозом.

    5.    Списати текст, відокремлені члени речення підкреслити.

 І снігом всю землю покрила природа сумна і німа. (Б.Грінченко.) Фронт зими, просунувшись на південь, перейшов і через наш садок. (М.Доленго.) Сонце – стомлене, велике – заходило. (Є.Гуцало.) Пішов дощ, дрібний та тихий. (Панас Мирний.) Різдвяна ніч, кована зорями, стояла в степу пишна й красна. (Г.Косинка.) А хуртовина всю ніч розстилала по стріхах білі хутрові ковдри, нагромаджувала під стінами і парканами пухкі кургани, завалювала вікна і, знесилівши, лягала на ганках чи то білими сніговійними ведмедями, чи то вірними ланцюговими собаками. (З.Тулуб.)

6. Подані речення перебудувати так, щоб у них були відокремлені члени речення. Перебудовані речення записати, відокремлені члени речення підкреслити.

Дрібний холодний дощ ішов аж до вечора. Чорне й високе небо тремтить від блискучого розсипу зірок. Недалеко почулася дівоча пісня, що була сповнена надії. Коли дівчата побачили чоловіка, вони обірвали спів.

Домашнє завдання: параграф 31 (вивчити правило), вправа 314 (завдання а і б письмово).

30.03.2020

Виконати контрольну роботуза темою: " Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)" 

1.     Укажіть речення з однорідними членами (розділові знаки опущено)

А. За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Б. Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

В. Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Г. Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

2.     Укажіть речення з однорідними членами.

А. Оркестр шалів, погрожував, благав, журивсь і плакав скрипок голосами, то шквалом бурі тишу розривав, то озивався десь під небесами.

Б. Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь.

В. Ось тільки в лісі туман тримається найдовше, він тут хапається за кожний виярок.

Г. Копита відбивали чіткий ритм, і, збуджений тим ритмом, він навмисне прискорював біг.

3.     Позначити речення з однорідними означеннями.

А. Учора в дощ зайшов до мене Блок, блідий от смутку, тихий од думок, близький до сліз.

Б. Острів схожий на гігантський старезний вітрильник.

В. Падав тихий лапатий сніг.

Г. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ.

4.     Укажіть речення з неоднорідними означеннями (окремі розділові знаки пропущено)

А. На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Б. Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, потому настали теплі погожі дні.

В. Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Г. Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

5.     Позначити речення, у якому є поширене звертання (розділові знаки пропущено)

А. Яка ти розкішна земле весело засіяв тебе хлібом.

Б. Ластівочко звідкіля ти прилетіла?

В. О слово рідне орле скутий.

Г. Мамо зваріть супу!

6.     Позначити речення, у якому є вставне словосполучення (розділові знаки пропущено)

А. Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця.

Б. Вирішили ми з паном, або виріше пан зі мною, впіймала того клятого сома!

В. Кажуть сніг на полі — хліб у коморі.

Г. Даруйте на слові мені важко вас зрозуміти .

7.     Позначити речення, у якому є вставне речення

А. Читачі пам’ятають, як юнаки (серед них був і Олесь Гончар) залишали аудиторії та бібліотеки, шикувалися в студентські батальйони.

Б. Батарея їх стояла десь, певно, зовсім близько.

В. Звісно, важливо порівнювати себе з іншими людьми.

8.     Укажіть речення, що відповідає схемі О, О, О — УС

А. Буди вже, ясне сонце, комашину, дерева, трави — все.

Б. У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

В. Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

Г. Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

9.     Позначити речення, в якому правильно розставлено розділові знаки

А. Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови.

Б. Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Скавороди

В. Розвійтеся з вітром, листочки, зів'ялі розвійтесь як тихе зітхання!

Г. Україно! Ті моя молитво!

10.           У яких реченнях допущенно пунктуаційні помилки?

А. О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене

Б. О незвичайна, чародійна мово. Хоч пронеслася молодість громово. Твій звук у мене в серці не затих

В. О Львове батьку мій камінний, знаю, Як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю

Г. За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін!

11.           Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку

А. Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ

Б.  О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя

В. Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

Г. Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх.

12. Укажіть речення, що відповідає схемі УС: О, О, О 

А. Буди вже, ясне сонце, комашину, дерева, трави — все.

Б. У прозорій імлі спалахували миготливі вогники: червоні, блакитні, зелені.

В. Тобі, народне слово, у славі й цвіті сам Бог велів перемагати й жити!

Г. Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги — росли молоді осокори.

Виконані завдання треба надіслати до 30.03.2020 року.

Домашнє завдання:
Параграф 31 (опрацювати, вивчити правила), впр.312, 313 (письмово)
https://www.youtube.com/watch?v=qwkugECkUgY

19.03.2020

Виконайте тестові завдання

«Речення з однорідними членами».

1. Укажіть речення з однорідними членами (розділові знаки опущено).

А За городом срібною гладінню розлився ставок за ставком верби до води похилилися за вербами на пагорбі хати біліють.

Б Собака стояв під грушею і не зводив з Сашка здивованих очей.

В Уночі несподівано знявся північний вітер небо скоро затяглося хмарами.

Г Уже сонце скотилось до заходу уже степова трава лисніла червоним одлиском.

2. Укажіть речення, де зв’язок між однорідними членами речення здійснюється за допомогою розділового сполучника.

А Радіють молодій обнові берези, клени, явори.

Б Моя мати перша в світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній город і калину.

В Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.

Г Неначе човен в синім морі то виринав, то потопав.

3. Укажіть речення, у якому однорідні члени є поширеними.

А У хаті в Мелани було як у віночку: тіняво, зелено, чисто.

Б Верби й верболози сіро-зеленим туманом котились по луці.

В Від Батьківщини — і клич, і звага, і рання сила, й доля пізня...

Г Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла.

4. Укажіть речення з однорідними членами.

А Оркестр шалів, погрожував, благав, журивсь і плакав скрипок голосами, то шквалом бурі тишу розривав, то озивався десь під небесами.

Б Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь.

В Ось тільки в лісі туман тримається найдовше, він тут хапається за кожний виярок.

Г Копита відбивали чіткий ритм, і, збуджений тим ритмом, він навмисне прискорював біг.

5. Укажіть речення, у якому однорідні члени — обставини.

А Посаджене матір’ю насіння зійде, зацвіте, закрасується, перев’ється по всьому городі.

Б Він виконав роботу і хороше, і дивно водночас.

В Між Гончарівною й Дігтярами вип’явся високий та обривчастий згірок із загубленою чи призабутою назвою.

Г Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі.

6. Укажіть речення, у якому однорідні члени поєднуються розділовим сполучником.

А Листки то намагаються ухопитися за гілку, то наче звисають.

Б Тече Дніпро між кручами уперто розбурханий, нестримний і рвучкий.

В Маска ховає обличчя, але не ховає очей.

Г А Бог же вчить терпіти не ярмо, а лиш труднощі дороги.

7. Укажіть речення, у якому однорідні члени — присудки.

А Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

Б 3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

В Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

Г Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів.

8. Укажіть речення з неоднорідними означеннями (окремі розділові знаки пропущено).

А На липах з’явилося свіже молоде пахуче листя.

Б Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, потому настали теплі погожі дні.

В Прийде пісня, мов дружна весна, шумовита рвучка голосна.

Г Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

9. Укажіть речення, що відповідає схемі.

О, О і О

А Мене весь час то палило, то морозило.

Б Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

В Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Г Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

10. Установіть відповідність між реченням з однорідними членами і розділовим знаком, пропущеним у ньому.

1 2	тире двокрапка	А	У Карпатах займався чудовий весняний ранок.
3	кома	Б	Я потягнувся до пісні, до неба, до вечірньої зорі і завмер у смутку у диві.
		В	Лози, кручі, ліс все блищить і сяє на сонці.
		Г	А цій землі нічого не забракло ні рік ні моря ні озер ні трав.

11. Установіть відповідність між реченням і групою однорідних членів у ньому.

1	зі сполучниковим зв’язком	А	3 нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіятелів,— він годивсь на все.
2	з безсполучниковим зв’язком	Б В	Чорна, непроглядна темрява стояла кругом. Тепле ясне сонце цілий день висить у світлій синяві.
3	зі змішаним зв’язком	Г	Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

12. Спишіть подані речення. Виконайте синтаксичний розбір. Накресліть схеми.

Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем.

Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все надихало молодою парубочою красою.