9 клас українська мова

Шановні учні 9-Б класу! Під час  карантину я запрошую вас до співпраці в Viber (тел. (050) 565-82-19), де відповім на всі ваші запитання, надам консультацію, перевірю виконання домашнього задання 


20.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами повторимо що таке орфографія. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Орфографія"
2. Опрацювати навчальний матеріал.
3. Переглянути відеоматеріал.
https://youtu.be/E1vf1Q8xObc
https://youtu.be/eIAs4j9GpP4

Орфографія (від гр. orthos - прямий, правильний, рівний і grapho - пишу) - це правопис. Орфографія містить кілька розділів, кожен з яких є сукупністю правил, що базуються на певних принципах.

Головний розділ орфографії- це розділ про позначення звуків мови буквами.

Окремий розділ орфографії складають правила написання слів разом, окремо чи через дефіс, що залежить від змісту та поєднання з іншими словами (нарешті ми з вами зустрілися! - на решті теріторії люди також неодноразово стикалися з цим загадковим явищем).

Правопис регламентує вживання великої літери при написанні власних назв (Конотоп, Париж, Всесвіт).

Інші розділи орфографії регламентують закономірності переносу частин слів з одного рядка на інший, правопис запозичених слів, правила графічних скорочень слів, особливості вживання апострофа та інші правила передачі усної мови на письмі.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОЇ ОРФОГРАФІЇ

Українська орфографія побудована на фонетичному, морфологічному, історичному (традиційному) та дифиренційному принципах:

основні принципи		приклади
фонетичний
написання слова точно відображає його вимову	[книга]- книга
морфологічний
написання відбувається за принципом: та сама частина (корінь, префікс, суфікс, закінчення) в усіх словах пишеться однаково, незалежно від їх звучання	вимовляється [брацтво], пишеться братство, бо брат; [веиселий]- веселий, бо весело; [книз'ц'і]- книжці, бо книжка
історичний (традиційний)
написання слів історично узвичаєно; пояснити його неможливо- треба лише запам'ятати		[йасний]- ясний; [гуни]- гунни
диференціюючий
при написанні знаходяться значення слів, щоб диференціювати (розрізнити) їх, незіважаючи на однакове звучання	вдень (завидно); в день (в певний день); по-новому (прислівник), по новому мосту (прийменник з прикметником)

ОРФОГРАМА

Орфограма (від гр. orthos- правильний і gramma- буква) - правильне написання (таке, що відповідає правилам або традиціям), яке потрібно вибрати з ряду можливих.

Орфограма вибирається використанням правила. В українській мові переважають написання за фонетичним принципом, коли виконується головний принцип графіки: кожному звукові повинна відповідати окрема літера (астрономія, хата).

Але це відбувається не завжди, оскільки одна і та ж буква може позначати різні звуки: хліб - хліб(п); зсунути- с:э нyти.

В таких випадках доводиться вибирати із інших варіантів.

ПЕРЕДАЧА НА ПИСЬМІ ЗВУКОВОГО СКЛАДУ СЛІВ

В українській мові для передачі звуків на письмі використовується 31 буква.

Крім них, є і інші знаки, у т.ч. м’який знак, який передає м’якість приголосних звуків і апостроф (додатковий знак алфавіту, яким позначається роздільна вимова твердого приголосного і наступного м’якого й).

ПРАВОПИС ДЕЯКИХ ЗВУКІВ

ГОЛОСНІ ЗВУКИ

В українській мові 6 голосних звуків:

голосні звуки

а, о, у, е, и. і.

Позначаються вони 10 буквами:

голосні букви

а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї.

Голосні під наголосом вимовляються завжди чітко (зелений- зелень, голуб- голубка).

Чітко вимовляються голосні також у кінці слова (зелене, випиши, розмовляючи).

Але іноді деякі голосні можуть чергуватися між собою:

голосні звуки	приклади
[е] з [и]	[зиема], [веисна]
[и] з [і]	[потим] замість [пот’ім] [к’іслий] замість [кислий]
[о] з [а]	[пагон] замість [погон]
[о] з [у]	[коужух] [зоузул’а]

Чергування е з и

Ненаголошені [е] та [и] у вимові іноді сплутуються між собою: ни^ести (нести), ди^етина (дитина).

Звук [е] чергується з [и] у випадках:

• коли деякі дієслівні корені, у яких знаходиться [е], поєднуються з суфіксом -а- (терти - стирати, простерти - простирати, вмерти - вмирати);
• у словах стелити- застилати, кляну- проклинати.

Буква е пишеться:

• якщо при змінюванні неясний звук випадає (серпень - серпня; шевця- швець); виняток: деякі дієслівні корені, у яких випадає ненаголошений [и]: проривати- прорву, починати- почну;
• якщо при змінюванні неясний звук чергується з [i]: скатірть- скатірка, летіти- літати; виняток: крім слів, у яких [і] чергується з [и] (дитина- діти, звисати- звіситися);
• в сполученнях -ере-, -еле- (перейти, передгір’я, береза); але на межі кореня і суфікса може також бути сполучення -ери-, -ели- (великий- вел+икий; перина- пер+ина).

Буква и пишеться у відкритих складах -ри-, -ли- (гриміти, тривога, глитати, криниця).

Перевірити вірне написання букв е та и можна наголосом (велич - великий, непримирений - мир, шести - шестеро).

Втім, у деяких словах (переважно іншомовних) написання перевірити ніяк неможливо. Ці слова треба просто запам’ятати:

апельсин, бензин, бетон, декада, делегат, демократія, директор, диригент, колектив, кишеня, левада, легенда, леміш, лимон, математика, медаль, минуле, пенал, ремонт, рецепт, тепер, тремтіти, чекати та ін.

Ненаголошені е та и в префіксах

В українській мові з е пишуться префікси без-, не-, пере-, перед, пре-, серед-: бездумно, невірно, перевдягатися, передусім, прегустий, середньорічний.

З и пишуться префікси ви-, при- та іншомовний анти- (вигук, привіт, антиматерія).

У кількох словах вживається префікс межи- (межиріччя):

У написанні е, и в більшості префіксів особливих труднощів не виникає.

Можна сплутати лише префікси пре- і при-, які в ненаголошеній позиції звучать майже однаково.

Префікс пре- пишеться в прикметниках (та прислівниках і деяких іменниках, що походять від них), якщо він замінюється словом "дуже”: премудрий (дуже мудрий), прекрасно (від прекрасний, тобто дуже прекрасний).

Цей префікс виступає також у запозичених зі старослов’янської мови словах презирство, преподобний, престол і подібних.

В інших випадках пишеться префікс при-: примудритися, природа, прикраса, прив’ялий, приклад.

Пре- може виступати також на початку ряду іншомовних слів, у яких в українській мові префікс не виділяється: прелюдія, преамбула, превентивний, президент, препарат, прем’єра, пререгатива, префект та ін.

Ненаголошені е та и в суфіксах

Написання ненаголошених е та и в суфіксах рідко перевіряється наголосом: родимка - родимий, глибина - глибини.

Лише в суфіксах -ець і -ень голосний е при змінюванні слова випадає: палець - пальця, хлопець - хлопця, велетень - велетня, липень - липня.

Іноді для перевірки написання ненаголошених е та и можна скористуватися аналогією. Напр.: напористий, розкотистий, бо голосистий; в’язальниця, вишивальниця, бо робітниця; довірливий, розсудливий, бо мовчазливий; громадянин, киянин, бо селянин, міщанин та ін.

Але така перевірка не завжди можлива і не завжди надійна. Тому треба запам’ятати деякі закономірності в написанні е та и в суфіксах:

• буква и пишеться у суфіксах -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о), що стоять у кінці іменників (рушник- рушничок, терлиця- терличка, палиця- паличка); виняток: слово далеч (бо далекий).
• буква е пишеться у суфіксах -ечк-, -еньк-, -есеньк-, у словах із зменшено-пестливим значенням (рука- рученька, донька- донечка, більший- більшенький, стрічка- стрічечка).

Можливе сплутування ненаголошених суфіксів -ин- і -ен-.

Ненаголошений суфікс -ин(а) пишеться:

• в іменниках жіночого роду (бувальщина, долина, мілина);
• в іменниках чоловічого роду: харків’янин, татарин, росіянин (у множині -ин випадає);
• в присвійних прикметниках (сестрин, бабин, свекрухин).

Суфікс -ен пишеться:

• у дієприкметниках (зачинений, утворений, вражений);
• в іменниках (імена, племена, письмена).

Суфікс -ен(я) пишеться в іменниках середнього роду ІV відміни (зайченя, кошеня, рученята).

Суфікс -енн(я) пишеться в іменниках середнього роду, утворених від дієслів (мислення, попередження, звернення, оголошення).

Завжди пишеться и в ненаголошеному суфіксі іменнкиків середнього роду -ив(о): мереживо, плетиво, печиво.

Завжди з буквою е пишуться суфікси -елезн(ий), -ер(о), -тель: довжелезний, п’ятеро, вихователь.

Чергування і з іншими голосними

В основах багатьох українських слів звук [і] непостійний. Він, як правило, виникає на місці інших голосних внаслідок чергування.

Звук [і] з’являється на місці [о] та [е] переважно в закритому складі: школа- шкіл, прозивати- прізвище, джмеля- джміль, перо- пір’я.

Іноді [і] на місці [о], [е] виступає і у відкритому складі: печі- запічок, вози- візок, промені- промінець, випромінювати.

Звук [і] з’являється на місці [е] перед наступним складом з суфіксом -а- або -ува- в коренях ряду дієслів: підперезати- підперізувати, плескати- запліскувати, стерегти- остерігати, текти- протікати, защепнути- защіпати, летіти- літати, берегти- зберігати.

У словах діти (дітина), сідати (сидіти), звіситися (звисати) і зліпитися (злипатися) звук [і] чергується з [и].

Правопис і та и в основах українських слів

Написання і та и в сумнівних випадках наголосом не перевіряється. Потрібно знати правила вживання цих букв, які різні для українських та іншомовних слів.

Буква і в основах українських слів пишеться:

• якщо [і] чергується з [о] або [е] (гірський- гора, камінь- каменя; шість- шести, підпірка- підпора; але: кит- кита, хибний- хиба);
• на початку слова (ім'я, інший, істина).

Буква и пишеться:

• у словах з -ий-: шия, чий, вий, пий, ший;
• у відкритих складах -ри-, -ли- (гриміти, дрижати, тривога, крихітний);
• у слові щиголь.

Правопис і та и у префіксах українських слів

Букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами.

Префікси від-, під-, а також прі- (вживається лише в трьох словах: прізвисько, прізвище, прірва) пишуться завжди з буквою і: відкрито, підпалити, прізвище.

Звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о] (відхилити- одхилити, прірва- прорвати).

Префікси ви-, при- завжди пишуться з и: прикрашати, вибір, привабливий.

Префікси з кінцевим приголосним перед двома або більше кореневими приголосними у кінці одержують голосний і: розібрати, відімкнути, обігнати.

Правопис і та и в суфіксах українських слів

У більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами.

У суфіксах -ість, -іт, -ів пишеться і, оскільки [і] тут чергується з [о] та [е]: батьківський- батькова, царівна- царева, співучість- співучості.

У суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) завжди пишеться і: височінь, далечінь, гарячіший, малюсінький, гарячіший, новісінький.

Суфікс -інн(я) пишеться:

• в іменниках, утворених від дієслів (сушити- сушіння, служити- служіння, ходити- ходіння);
• в іменниках із збірним значенням, утворених від іменника на -інь (корінь- коріння, волосінь- волосіння).

Суфікс -инн(я) пишеться тільки в іменниках із збірним значенням, крім утворених від іменника на -інь (буряк- бурячиння, мак- маковиння, лопух- лопушіння; виняток: камінь- каміння, корінь- коріння).

Правопис і та и в основах іншомовних слів

У написанні і, и, як вже було сказано, треба чітко розрізняти українські та іншомовні слова, тому що ці букви в них пишуться за зовсім різними правилами.

Крім того, є різниця в написанні і та и у власних і загальних іншомовних назвах.

В основах власних іншомовних назв (та похідних від них) майже завжди пишеться і: Вашінгтон, Аргентіна, Чікаго, алжірець, Бразілія, Шіллер, Дідро, Чінгісхан.

Як виняток, буква и пишеться у таких географічних назвах і похідних від них:

Арктика, Антарктида, Атлантида, Америка, Африка, Рига, Британія, Париж, Рим, Єгипет, Палестина, Єрусалим, Пакистан.

Ці слова треба запам'ятати.

В основах загальних іншомовних слів теж пишеться буква і: кіно, вітамін, гірлянда, хімік, радіо, індустрія.

Але так відбувається не завжди.

Після дев'яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним (крім й) пишеться и: шифер, пріоритет, режим, цирк, таксист.

Як виняток, буква и також пишеться:

• у давно запозичених словах (спирт, шпиталь, миля, християнство, мигдаль);
• у словах, запозичених із східних мов (кизил, кинджал, башкир, калмик, киргиз, кисет).

Написання о та а

У літературній мові, а також у більшості діалектів звуки о та а вимовляються достатньо чітко як під наголосм, так і без нього. Але в окремих випадках можливе їх сплутування. Розібратися в їх написанні допоможуть такі правила.

У кількох дієслівних коренях голосний [о] перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува- чергується з [а]: ломити- ламати, скочити- скакати, кроїти- краяти, клонитися- кланятися, гонити- ганяти.

Чергується [о] з [а] також у словах проводжати- випроваджувати, проводити- провадити.

Буква а пишеться:

• після г, к, х перед складом з а (кажан, хазяїн, гарячка, гарячий, качан, гаразд, калач);
• перед г у словах (багато, а також похідних від багач, багатир).

Буква о пишеться у словах: богатир (велетень, силач), комиш, борсук, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, слов'яни, пором, солдат, козак.

Написання о та у

В літературній мові звуки [о] та [у] вимовляються чітко. Тільки перед складом з наголошеним [у] або [і] звук [о] наближається до [у]: кожух, зозуля (зо^узул'a)

Сумнівний звук у цьому разі перевіряється наголосом: розумний, бо розум, ходімо, бо ходить, голубка, бо голуб.

Але не в усіх словах написання о можна перевірити наголосом: кожух, порiг, собi.

У такому випадку добирається така форма слова або споріднене слово, щоб у наступному слові не було наголошеного у чи і: кожух, бо кожушина, порiг, бо порога, собi, бо собою.

Завжди вимовляється і пишеться у в дієслівному суфіксі -увати і прикметниковому суфіксі -уват(ий): торгувати, білуватий, теплуватий, зимувати.

Буква у пишеться також в словах: ворушити, яблуня, яблуко, парубок, будяк, пурхати, мармур.

Чергування е з о після шиплячих та й

В літературній мові звук [е], що стоїть після шиплячих та [й], чергується з [о]. При цьому діють такі закономірності.

Після шиплячих та [й] перед шиплячими та м'якими приголосними- теперішніми або давніми пишеться е: стежечка, баєчка, шести, увечері, четверо.

Після шиплячих та [й] перед твердими нешиплячими пишеться о: стежок, (багато) байок, шостий, вечором, чотири.

Винятки з цих правил- деякі слова:

• печера, жерло, червоний, чекати, черствий, щедрий, черга, щепа (незважаючи на те, що е стоїть перед твердими нешиплячими);
• чорніти, гайочок, чорнило, чорниці (ягоди), свіжості (незважаючи на те, що о стоїть перед шиплячими та м'якими- теперішніми та давніми).

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

Сонорні приголосні завжди вимовляються чітко, тому при написанні їх на письмі ніяких труднощів не виникає: гай, вир, сонце, гурт, жовтий, орел, сон.

Сплутати можна лише парні дзвінкі і глухі, які іноді однаково звучать: призьба- просьба [проз'ба], ходьба- молотьба [молод'ба].

Тому треба запам'ятати деякі особливості їх написання.

Дзвінкі приголосні (загальні правила)

Дзвінкі приголосні в літературній мові завжди звучать дзвінко:

• перед глухими приголосними (думка, гадка, везти, дужка, рибка);
• в кінці слова (плід, гриб, вуз, міг).

Виняток становить звук [г], який у деяких словах вимовляється як [х]: у словах нігті, легко, дьогтю, дігтяр, вогко, кігті і похідних від них слів.

В інших словах звук [г] і перед глухими не втрачає своєї дзвінкості: бігти, бігцем, стерегти, домігся, одягти, тягти.

У словах тхір, тхнути, натхнення, натхнений і похідних від них, незважаючи на те. що походять ці слова від дихати, надихати, пишеться буква т.

Глухі приголосні

Глухі приголосні, що стоять перед дзвінкими, уподібнюються до парних їм дзвінких: вокзал [вогзал], футбол [фудбол], просьба [прозьба].

Щоб перевірити, яку букву треба писати в слові, її треба поставити перед голосним або сонорним приголосним: просьба- просити, мимохіть- мимо хотіння, боротьба- боротися, брязк- брязнути, мигтіти- мигнути, мабуть- має бути.

У деяких словах написання таких приголосних не перевіряється, тому правопис їх треба запам'ятати: вогко, призьба, вокзал, мерехтіти, футбол, анекдот.

Приголосні у кінці префіксів

Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах перед глухими, особливо при швідкій вимові, можуть оглушуватися. На письмі, проте, ці зміни не завжди позначаються: безпека [беспека], зсунути [ссунути], розчин [рошчин].

У кінці префіксів роз-, без, незалежно від вимови, завжди пишеться буква з: безхмарний [бесхмарний], розчистити [рошчистити], розжарити [рожжарити], розписка [росписка].

Так само в кінці префіксів від-, од-, над-, під- завжди пишеться буква д: одкинути, надколоти, відпустити, підпис.

Виняток становить префікс з-, який пишеться перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зсунути [ссунути], зшити [шшити], зжати [жжати].

Але перед к, ф, п, т, ф префікс з- змінюється на с-: спідлоба, сформувати, схил, скинути, стерти.

Чергування приголосних

Іноді при змінюванні або творенні слів замість одного звука з'являється інший, тобто відбувається чергування звуків.

Найпоширеніші такі чергування приголосних:

приголосні	приклади
[к] - [ц] - [ч]	рука- руці- рученька
[г] - [з] - [ж]	нога- нозі- ніженька
[х] - [с] - [ш]	вухо- у вусі- вушенько

У дієслівних основах чергуються, крім того, ще такі приголосні:

приголосні	приклади
[т] - [ч]	летіти- лечу
[д] - [дж]	сидіти- сиджу

По іншому ці приголосні не чергуються: не може, напр., звук [г] чи [з] змінитися на [ш] або [ч] і т.д.

Проте в деяких словах як виняток ця закономірність порушується- в них замість чн вимовляється і пишеться шн: мірошник, сердешний, рушниця, рушник, двурушник, торішній, хоч ці слова походять відповідно від слів мірка, серце, рука, торік.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ск(ий), -ств(о)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.

Два приголосних звука зливаються в один:

злиття звуків	приклади
г, з, ж: + ськ(ий) ® зьк(ий) + ств(о) ® зтв(о)	Кавказ- кавказський, Запоріжжя- запорізький, боягуз- боягузтво
к, ц, ч: + ськ(ий) ® цьк(ий) + ств(о) ® цтв(о)	Вінниця- вінницький, козак- козацтво, молодець- молодецтво
х. с, ш: + ськ(ий) ® ськ(ий) + ств(о) ® ств(о)	Черкаси- черкаський, чех- чеський, птах- птаство

Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: чикагський, цюріхський, бакський, казахський, тюркський.

Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) -к- випадає: Чукотка- чукотський, П'ятихатки- п'ятихатський.

Якщо твірна основа кінчається на д або т, то у вимові відбуваються різні зміни, а саме:

	приклади
на стику твірної основи і суфікса чується [дз], [ц]	люд+ський [л'удз'кий], люд+ство [л'удзтво]; брат+ський [брац'кий], брат+ство [брацтво]
кінцеві звуки твірної основи [т] і [ст] при збігу приголосних не вимовляються	студент+ський [студен'с'кий], студент+ство [студенство]; турист+ський [туриc'кий], модерніст+ський [модерн'іс'кий]

Але на письмі ці зміни не позначаються- такі слова пишуться за морфологічним принципом: людський, людство, братський, братство, студентський, студентство, туристський.

Виняток становлять слова міський (міст[о]+ський) і хвацький (хват+ський), які пишуться за фонетичним принципом.

Звуки н, л, д, дз, з, т, ц, с перед суфіксом -ськ(ий) вимовляються м'яко: кінський [к'ін'с'кий], ковальський [ковал'с'кий], панський [пан'с'кий], волинський [волин'с'кий].

М'який знак перед -ськ(ий) ставиться лише після л, після інших букв перед -ськ(ий) м'який знак не ставиться: ковальський [ковал+ський], але: кінський [кін+ський].

Уподібнення приголосних за місцем творення

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає збіг двох приголосних, які важко вимовляються. Тоді, як правило, попередній приголосний уподібнюється до наступного. Ці зміни іноді позначаються, а іноді не позначаються на письмі.

Свистячі перед шиплячими переходять у відповідні шиплячі:

	приклади
сч - щ [шч] цч - чч зч - жч зжд - ждж	брязкати- бряжчати [брязк+ати], козацький- козаччина [козацьк+ина], батьківський- батьківщина [батьківськ+ина]

Виняток на письмі становлять присвійні прикметники: мотузка- мотузчин, Васька- Васьчин.

За морфологічним принципом пишуться префікси: безшумний [бежшумний], розжувати (хоч вимовляється як [рожжувати]), а також слово мисчина [мишчина] (похідне від миска)

Спрощення в групах приголосних

Іноді при творенні або змінюванні слів виникає важкий для вимови збіг трьох приголосних. Тоді, як правило, середній приголосний у вимові випадає. На письмі ця зміна позначається не завжди.

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові і на письмі: честь- чесний, пристрасть- пристрасний, область- обласний, користь- безкорисливий.

Винятки становлять:

• прикметники, утворені від іменників іншомовного походження на ст (баластний, компостний, контрастний, форпостний);
• окремі слова: пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, кістлявий, шістнадцять (у слові шістнадцять, як і в шістдесят та шістсот, звук т у вимові випадає).

Групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові і на письмі: дощок- дошка, тиск- тиснути, блиск- блиснути, брязк- брязкнути.

Але немає спрощення в словах: брязкнути, випускний, пропускний, скнара, тоскно, рискнути, вискнути (від виск).

В утвореному від іменника писк дієслові допускається двояке написання: писнути і (рідше) пискнути.

У вимові і на письмі відбувається спрощення.

Домашнє завдання: повторити основні правила пунктуації

19.05.2020

Доброго дня!
Сьогодні на уроці ми з вами повторимо що таке граматична основа та які є види речень. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Мовні аспекти вивчення речення (граматична основа, види речень)".
2. Опрацювати навчальний матеріал.
3. Переглянути відеоматеріал

Граматична основа речення

         Кожне речення несе певну інформацію, має закінчену думку і обов’язково — граматичну основу. За цими ознаками речення відрізняють від інших синтаксичних одиниць. Уміння визначати граматичну основу  допоможе правильно розпізнавати частини речень у складному. Граматична основа — це основа будь-якого речення. Речення може мати одну і більше граматичних основ. Щоб правильно визначити граматичну основу, треба вчитатись у зміст речення, знайти головне, правильно поставити питання до головний членів речення.

Кожне речення має свою граматичну основу.

         Граматична основа — це предикативний центр речення. ( Головна інформація речення)

До граматичної основи належать головні члени речення — це підмет і присудок. Вони граматично пов’язані між собою.

До підмета ставимо питання (хто? що?) до присудка — (що робить підмет? який він є?)

Наприклад: На сірому небі показалось блакитне озерце.

Головна інформація  ( що?) озерце (підмет) що зробило? показалось (присудок)

Як підкреслюється граматична основа речення

         Підмет підкреслюється однією прямою лінією.

Присудок підкреслюється двома лініями.

Граматична основа може виражатися:

двома головними членами речення: підметом і присудок.

Такі речення називають двоскладними.

Наприклад: Тут Іван сів одпочити.

Граматична основа речення може виражатись одним головним членом речення:

або підметом  (Се, певно, Гутенюкова дівка!)

або

присудоком   (Щез би у озеро та в тріски).

Такі речення називають односкладними.

Приклади речень із простим підметом

         Підмет може бути простим, тобто виражений одним словом:

Наприклад:

іменником: Двадцятою і останньою була (хто?) Анничка.

займенником: (хто?) Він знав вже багато.

Іншими частинами мови, коли вони щось називають.

Приклади речень із складеним підметом

         Деколи у ролі підмета виступає сполучення слів:

(хто?) Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, і особливо на храм.

У першій частині речення підмет виражений сполученням двох займенників (всі вони).

Заклавши в одвірки скалку, ( хто?) двоє людей перетягли ремінь, від чого скалка крутилась й скрипіла.

У першій частині речення підмет виражений сполученням числівника та іменника (двоє людей).

Види присудків

         Простий: Іван дивиться вниз.

Складений іменний: Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків.

Головна інформація  ( хто? Іван (підмет) хто він був? був дев’ятнадцятою дитиною (складений іменний присудок)

Складений дієслівний: Сонце починало пекти, і кам’яниста доріжка мулила ноги.

У першій частині речення складений дієслівний присудок (починало пекти) узгоджується з підметом (сонце), а у другій частині — простий присудок (мулила) узгоджується з підметом (доріжка).

Присудок буває виражений порівняльним зворотом:  Все (що зробило?) наче застигло в німому чеканні.

У такому варіанті порівняльний зворот комою не виділяється.

Прості і складні речення

Просте речення має одну граматичну основу.

Наприклад: Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом.

У цьому реченні одна граматична основа: ( хто?) він — це підмет, (що робив?) тремтів — це присудок. Отже, речення просте. 

Складне речення має дві і більше граматичних основ:

Наприклад: Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше.

У цьому реченні дві граматичних основи, тобто два предикативні центри, а значить дві частини — це складне речення.

Доведемо це:

У першій частині знаходимо граматичну основу: підмет (що?) сім літ (що зробило?) минуло.

У другій частині ще одна граматична основа: (хто?) він  (що робив?) дивився.

 https://youtu.be/-01-fmTyRPM

https://youtu.be/b8oLTN5R9GA

Домашнє завдання: повторити що таке орфографія (стор. 251-257)


13.05. 2020

Доброго дня!
Сьогодні на уроці ми з вами повторимо порядок слів у реченні, попрацюємо над реченнями і словосполученнями, у яких допущено граматичні помилки. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні). Редагування словосполучень і речень, у яких допущено граматичні помилки"
2. Опрацювати навчальний матеріал, який надається нижче.
Фото виконаної роботи надсилати не треба.

Порядок слів у реченні

Порядок слів у реченні вільний, тобто члени речення мають свого постійного, фіксованого місця. Але один порядок слів ми сприймаємо як звичайний, природний, інший — незвичайний.

Природний порядок слів називається прямим, інший непрямим, або інверсією.

Наприклад, у реченні Пресвятеє сонце принесло радість землю — прямий порядок слів. А в реченні Сонце пресвятеє землю радість принесло (Т. Шевченко) — інверсія.

При прямому порядку слів у реченні, як правило:

а)  першим стоїть підмет, другим — присудок: Погідне блакитне небо дихало на землю теплом (М. Коцюбинський);

б) прямий додаток стоїть після присудка: Я ніколи не шукав свого щастя під чужими небесами (М. Івасюк);

в) узгоджене означення стоїть перед означуваним словом: вставала тоді в дитячій уяві слава бойових козацьких походів, оживали грізні січі, що колись точилися на цій землі (І. Цюпа);

г) неузгоджене означення стоїть після означуваного слова: Тимко топтався попереду і ніяк не міг знайти клямку від дверей (Григорій Тютюнник);

г) обставини способу дії, міри й ступеня стоять перед при­судком: У вікна знову стрепетом б'ється пісня, і від неї тихо бринять нижні шибки (М. Стельмах).

Звичайно ж у простому реченні на початку ставиться відо­ме (тема), під кінець — нове, невідоме (рема). Відомим може бути й те, про що йшлося в попередньому реченні, і те, що само собою зрозуміле із життєвого досвіду, із ситуації.

Наприклад, у реченнях із казки Жили собі дід та баба. 1 була у них курочка ряба. Знесла курочка яєчко, та не простеє, а золотеє загальновідоме скрізь винесено на початок реченння, а найважливіше (нова інформація) поставлено в його кінець.

В усній мові найважливіше слово в реченні можна виділити наголосом. Такий наголос називається логічним.

Наприклад, повідомлення Завтра відбудеться засідання ре­візійної комісії, якщо наголосити перше слово, вказуватиме насамперед на час; якщо наголосити слово відбудеться, озна­чатиме, що мовляв, не треба сумніватися в реальності цього заходу і т. д.

Таким чином, для чіткого висловлення думки має значення не тільки правильний добір слів, а й правильна розстановка їх, правильне наголошування потрібного слова.

Пояснювальний диктант.

— Знайдіть у реченнях граматичну основу, дайте усну характеристику реченням.

1 листопада 1944 року відійшов у вічність великий син українського народу митрополит Андрей Шептицький. Роздумуючи про його життєвий шлях, відкриваємо собі, як мало ми знаємо про цю унікальну в історії церкви і нашого народу людину.

Творче конструювання речень.

Для тих, хто шукає істину

Злочинами не служиться народові. Мусимо піднести якнайголосніший протест против самої гадки, що можна святій справі народній служити закривавленими руками.

Усі, хто почуваються українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють в єдності і згоді над відбудовою... нашого економічного, просвітного й культурного життя.

До осягнення наших національних ідеалів треба нам єдності.

Патріотизм не може бути ненавистю. Хто на своїм становиську, сповняючи совісно свій обов’язок, працює для добра народу, є ліпший патріот, як той, котрий много говорить, а мало творить.

Родина є основою людського життя. Слабою буде та хата, яку збудували зі спорохнявілих стовпів. Так само слаба та нещасна така суспільність, що зложена з нещасливих родин!

Сонцем дитини є любов і дбайливість батьків, які піклуються нею.

Брак любові є джерелом всякої біди та нужди.

— Спробуйте перефразувати ці думки, сконструювавши речення різних видів за метою висловлювання та будовою.

Домашнє завдання: повторити правило, переглянути відеоматеріали, надані нижче.
https://youtu.be/W10SOzyNXFI
https://youtu.be/oOVGIB6eUpY

12.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо виконувати підсумкову контрольну роботу. Роботу виконуємо на окремому листочку. Фото виконаної роботи необхідно надіслати нан електронну адресу ivanenko1904@gmail.com. до 18.05.2020.
1. Роботу виконуємо на подвійному листочку в лінійку (листочки зберігаємо до закінчення карантину).
2. На титульній сторінці всередині листочка підписуємо
Контрольна робота
з української мови
учня/учениці 9-Б класу
Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 128
Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)

Контрольна робота

Складні речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності

1 варіант

1. Складнопідрядним з означальною підрядною частиною є речення:

а) І вже тиха-тиха пісня снується з висоти, де обнялися голубе небо й зелені голови співучих осокорів.

б) Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

в) І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі.

г) Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом…

2. Безсполучниковим складним є речення

а) Здається, сьогодні зі мною щасливий усенький світ.

б) Вітька спрагло зазирав у темні дівочі очі мов у пречисту криницю.

в) Вона піснями виспівала душу, вона пісні ці залишає нам.

г) Пригорнеться до трави – і вона зашелестить, загомонить, помилує, обдарує пахощами.

3. Складнопідрядним із з’ясувальною підрядною частиною є речення:

а) Приїжджайте частіше додому, щоб не мучила совість потому.

б) Люди перестають мислити тоді, коли перестають читати.

в) Спасибі, нене, що ти навчила дзвінкої мови з дитинних літ.

г) Молодієш, Києве, хоч старий літами,і гордишся знову ти парками й садами.

4. Безсполучникове складне речення утвориться, якщо до частини Сонце сідає за гору… додати фрагмент

а) … і весняні ниви прощаються з ним.

б) …прощається з весняними нивами.

в) …прощаючись із весняними нивами.

г) …весняні ниви зустрічають вечір.

5. Складним з різними видами зв’язку є речення

а) Рушники, які часто розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити.

б) Липневий день догоряє десь за сутінками густих височенних дубів і лип, палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах верхівки собору, що вигнався стрімко в небо.

в) Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверха на поверх свого житла і не тямив, що воно там коїться на горі.

г) Перед його очима в буйних травах, у перелісках і між могутніми деревами повільно бродили великі пречудові тварини.

6. Складним із сурядним і  підрядним зв’язком є речення

а) Зненацька за одну ніч упав сніг, і тепер кущі лежали під холодним блідаво-голубим небом якісь мовби затишнілі, вирізьблювалося виразно на сніговій блідості кожне дерево, яскріли під сонцем широкі галявини.

б) Саме тоді викінчено Софію Київську, і собор стояв рожевим дивом посеред білих снігів, а невидимий християнський Бог ждав, щоб його намалювали на стінах, упевнений у своїй незамінимості.

в) Ці жінки виходили своїми ногами довколишні яри, ліси та луги, їм відомо, де ще збереглися зовсім рідкісні рослини

г) На землі різні справи є, звісно, та слід твердо усім пам’ятати: не буває нічийного крісла, лиш буває нічийна лапата

7. Простим є речення

а) Між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав.

б) Чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі?

в) По діброві вітер виє, гуляє, по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

г) Самовар кипить, та нікому чай пити.

8. Текст - це

а) група слів, словосполучень та речень

б) висловлювання, що складається з кількох речень

в) група речень, об'єднаних темою та головною думкою

г) кілька мікротем

9.  Речення в тексті пов'язані за допомогою:

а) займенників, абзаців, іменників, теми;

б) синонімів, власних назв, мікротем;

в) повторів «відомого» і «нового», прикметників, головної думки;

г) займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.

10. Правильно розтавлено знаки в реченні

а) Докласти треба руки мозолясті, щоб красувався вбогий преліг, нечувано багатим урожаєм.

б) Коли до річки Орелі ще траплялись де-не-де села, то за річкою вже був голий степ

в) Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.

г) Данило постукав у віконце щоб мати одчинила йому двері, прислухався до її ходи

11. Двокрапку треба поставити між частинами речення (окремі розділові знаки пропущено)

а) Трапиться слово зрадливе геть його, сину, гони!

б) А ще таку я вирізьблю картину зі всіх дворів збігається рідня.

в) Хай лине пісня в ранішні тумани хай з нею день римує біг життя

г) Небо було синіше од моря море було синіше од неба.

12. Складним із сурядним і безсполучниковим зв’язком є речення

а) Вікові ялини, сосни і кедри своїм віттям закривають сонце, тому в тайзі завжди моторошна півтемрява.

б) Після обіду дуже хотілося спати, але командир наказав прочесати стоги, що виднілися за хутором.

в) Справедливо кажуть: немає буднів – є буденні люди

г) Уже й зникало сонце за горбами – сад шепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова…

Домашнє завдання: параграф 36, вправи 433 та 434 (усно)

06.05.2020

Доброго дня! Сьогодні у нас з вами урок мовленнєвого розвитку. Ми з вами вивчимо як правильно скласти конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту".
2. Опрацювати навчальний матеріал, який надається нижче
3. Опрацювати в підручнику  (стор 248-249).
4. Записати пам'ятки як правильно скласти конспект.

Тема: Конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту

Мета:удосконалювати в учнів уміння використовувати конспектування як різновид стислого переказу почутого; поглиблювати знання школярів про види конспектів; розвивати вміння критично осмислювати почуте, виділяти в ньому головне, ділити висловлювання на логіко-смислові частини, складати план, застосовувати різні способи конспектування тощо.

 Що ж таке конспект? Це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів.

Що в конспекті є такого, чого нема в інших формах запису? Якщо обмежитись однією фразою, то відповідь буде така: у конспекті ми маємо можливість не тільки занотовувати прочитане й почуте, а виражати наше ставлення до нього, записувати власні думки.

Конспект, як правило, ведеться в окремому зошиті. На першій сторінці записують паспортні дані книжки (статті). Бібліографічний опис книжки має чітку послідовність: записують прізвище та ініціали автора, тоді вказують назву книжки, після цього вихідні дані — місто, видавництво, рік видання і кількість сторінок. Після цього записують план конспекту. У його основі може бути зміст книжки. Матеріали конспекту доречно записувати на правій сторінці зошита. Ліва сторінка — для запису власних думок, коментарів, оцінок. Згодиться вона для доповнень, уточнень, які можуть з’явитися після написання конспекту. У конспекті використовують літерні скорочення, умовні позначення, символи. Часом доречніше не намагатися передати зміст своїми словами, а записати текст дослівно, тобто процитувати. Як правило, цитуються ті фрагменти авторського тексту, які є найважливішими з погляду змісту. На місці пропущених при цитуванні слів ставлять крапки. Крім лапок, у кінці цитати обов’язково потрібно вказати на її джерело. У конспекті достатньо позначити в дужках сторінку, з якої взято цитату (З кн. «Учіться висловлюватися»).

Види конспектів

Текстуальний	Вільний	Змішаний	Тематичний	Структурний
Послідовний виклад основних думок тексту словами автора	Послідовний виклад основних думок тексту своїми словами	Поєднання текстуального та вільного	Усебічно висвітлене одне питання	Передача внутрішньої структури тексту

Конспектування науково-навчального тексту дозволяє коротко записати почуте, застосовувати його на практиці. У конспекті окремі фрази і навіть слова мають більш вагоме значення, ніж у докладному переказі. Тому слід звернути увагу на спеціальні вміння, формування яких забезпечуватиме якісне конспектування. Повторимо необхідні вміння, опрацювавши пам’ятку.

ПАМ’ЯТКА

«Необхідні вміння для якісного конспектування»

1.     Уміти виділяти головне.

2.     Структурувати текст.

3.     Відкидати другорядні, неістотні факти.

4.     Здійснювати скорочення тексту.

5.     Критично оцінювати текст, робити висновки, узагальнення.

6.     Переформулювати думки своїми словами.

7.     Оформляти конспект відповідно до мовних норм.

Звернімо увагу на особливості конспектування сприйнятого на слух тексту. Опрацюйте наступну пам’ятку.

ПАМ’ЯТКА

«Як складати конспект почутого»

1. Прослухати текст.

2. Записати паспортні дані книжки (статті) у певній послідовності (прізвище та ініціали автора, назва книжки, вихідні дані — місто, видавництво, рік видання, кількість сторінок).

3. Скласти план почутого висловлювання.

4. Подумки виділити головну інформацію прослуханого.

5. З’ясувати, які авторські думки слід записати у формі цитат.

6. Продумати зв’язок між окремими частинами висловлювання.

7. Скласти власне конспект (у правій стороні аркуша, а ліву —залишити для власних думок і коментарів).

8. Виділити або підкреслити ключові слова і словосполучення (для зручності використання у подальшому).

9.Скласти зв’язну розповідь про підготовку конспекту почутого висловлювання

Домашнє завдання: підготуватися до семестрової контрольної роботи.

05.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами повторимо вивчений матеріал про вживання розділовиз знаків у простому і складному реченнях. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку " Розділові знаки в простих та складних реченнях"
2. Опрацювати навчальний матеріал, наданий нижче.
3. Переглянути презентацію.
4.Виконати письмово вправу 404 (фото класної роботи надсилати не треба)
https://youtu.be/u9btCjjVHuU
https://youtu.be/GCeRiFWYSvQ

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ

ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ

Між підметом і присудком ставиться тире:

• 1. Якщо головні члени речення виражені іменниками в називному відмінку, кількісним числівником або неозначеною формою дієслова, а дієслово-зв'язка в теперішньому часі відсутня: Печаль моя - ріка без переправи. На тому боці спогади живуть (Л. Костенко); П'ять на п 'ять -двадцять п'ять; Вік прожити - не ниву пройти гомінливу (А. Малишко); Яке то щастя - свій народу світлі бачити! (Д. Павличко).
• 2. Якщо перед присудком, вираженим іменником чи неозначеною формою дієслова, вживаються вказівні частки це, то, ось, значить: Національна честь - це зірка провідна (О. Олесь); Лиш боротись -значить жить (І. Франко).

Тире не ставиться:

• 1. Якщо підмет або присудок виражаються займенником, прикметником, дієприкметником, порядковим числівником: Він, уже немолода людина, в нього лишається вже зовсім мало сил (З газ.); У справедливих армій доля завжди прекрасна (О. Гончар); Семикласники перші на спортивних змаганнях.
• 2. Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять частки як, ніби, мов, неначе, що: В чужих краях і хліб неначе вата (М. Тарнавський).
• 3. Якщо перед присудком стоїть заперечна частка не: "Літопис Самовидця" не тільки важливе джерело для вивчення Істрії України, а й основа для пізніше творених літописів (М. Слабошпицький).
• 4. Якщо між головними членами стоїть вставне слово, прислівник або частка,* Ялина також дерево хвойне; Книга ця, безумовно, рідкість.

Проте для інтонаційного та стилістичного виділення присудка перед ним у таких випадках може ставитися тире: Там господиня - як калина... її дочки - як панночка (Щедрівка); Стиль "Історії України" І. Хоткевича - живий та нестандартний (Журнал); Він -уособлення чесності, хоробрості, вірності обов 'язку (М. Слабошпицький).

Речення, в яких іменні складені присудки мають форму порівняння треба відрізняти від речень з порівняльними зворотами, які означають підмет або присудок. Пор.: А тільки Дніпро там -як море (Р. Іваненко); Пливли хмарини, немов перлини... (П. Тичина).

Порівняльні звороти відокремлюються комами, на відміну від присудків-порівняннь, які, залежно від інтонації, відділяються або не відділяються від підмета тире.

Отже, між підметом і присудком ставиться тільки тире. Присудок від підмета не відділяється комою.

ТИРЕ НА МІСЦІ ПРОПУЩЕНОГО ЧЛЕНА

• 1. Тире ставиться в неповному реченні на місці пропущеного присудка: Сталь гартується в огні, а людина -у труді (Н. тв.); Щастя має ноги, а біда - роги (Н. тв.).
• 2. Якщо пропущено інший член речення, то тире може ставитись або не ставитись залежно від паузи: Вчення в щастіукрашає, а в нещасті -утішає (Н. тв:);
• 3. Тире не ставиться в еліптичних реченнях, якщо немає спеціальної паузи: За поворотом станція. Обрій у хмаринах (В. Чумак).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

І. Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками

Між однорідними членами, не з'єднаними сполучниками, ставиться кома: Мить спогадів, відрад, ясного супокою, як рідко ми в житті зливаємось з тобою (С. Фомін).

Кома не ставиться,якщо:

• а) два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету: Піди купи хліба;
• б) між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Олійник).

П. Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками: У світі є не тільки добро, а й зло (В. Сухомл инський); Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

Перед єднальними й розділовими сполучниками, вжитими один раз, кома не ставиться: Коли між батьком і між сином стоїть невидима стіна, на очі тоскно і полинно сльоза накочує сумна (В. Крищенко); Він мав років десять чи дванадцять,

III. Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками

І.Кома ставиться між однорідними членами речення, з'єднаними повторюваними сполучниками. В промінні місячнім, як морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори; Безмежна тиша навкруги - ні голосу, ні шуму... На все навіяли сніги якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся).

• 2. Якщо частина однорідних членів поєднана інтонаційно, а частина - за допомоги повторюваних сполучників, то кома ставиться між усіма однорідними членами: В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою, і в селах, і в містах звучить мені твій сміх (В. Сосюра).
• 3. Якщо однорідні члени речення з'єднані сполучниками попарно, то кома ставиться між кожною парою: Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезій Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя (3 журн.).

І.Кома не ставиться перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік: Моє щастя - Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Стельмах).

• 2. Якщо повторюваний сполучник і з'єднує різні однорідні члени, то к о м а перед ним не ставиться: Щовечора перед спочинком і вдосвіта мама запалювала біля божнички лампадку і молилася до святого покутя... (В. Скуратівський).
• 3. Якщо однорідні члени речення з'єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність, то к о м а між ними не ставиться: шяіен/ се, ні туди ні сюди, ні риба ні м 'ясо, ні світ ні зоря, ні кінця ні краю, ні вдень ні вночі, ні пуху ні пера, ні живий ні мертвий: Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т. Шевченко).

IV. Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

Між однорідними членами речення, з'єднаними парними сполучниками як... так, не тільки... а й (але й), хоч... але (та), не стільки... скільки, не так... як та ін. кома ставиться лише перед другою частиною: Людина мас бути не тільки здоровою, а й гарною (В. Сухомлинський) .

Тире і крапка з комою між однорідними членами

• 1. Тире між однорідними членами речення ставиться, якщо:
• а) однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий -на віки (Б. Олійник);
• б) наступний однорідний член (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія - одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В. Шевчук).
• 2. Крапка з комою між однорідними членами ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину; на калині одиноке гніздечко гойдає (Т. Шевченко).

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Двокрапка ставиться:

• 1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Цвітуть сади, неначе густим молоком облиті всі фруктові дерева: вишні, сливи, черешні, груші (О. Копиленко); 2) перед однорідними членами, коли відсутнє узагальнювальне слово, але слово, до якого відносяться однорідні члени, має на собі логічний наголос: На титульній сторінці книжки вміщують: назву видавництва, місце і рік видання (З журн.);
• 3) після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Учителі-словесники використовують різні технічні засоби, а соме: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (З підруч.).

Тире ставиться:

• 1) перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле (О. Гончар);
• 2) якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то після них ставиться тире, а перед ними двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева - сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

Примітка. Іноді замість двокрапки після узагальнювального слова можна ставити тире. У таких випадках однорідні члени мають характер побіжного зауваження: / яке це щастя, що сьогодні ми можемо в будь-який час-уранці, опівдні, увечері - зайти до магазину і вибрати на свій смак високу білу паляницю чи духмяний "бородинський", апетитний "український" або приправлену родзинками пухку здобу (Журнал).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

1. Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозора тінь від листя (П. Панч); Нас розлучали з рідними, з життям і навіть - з мрією, але ніщо і ніколи нас не розлучало з вірою (Б. Олійник); Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Р. Іваничук); То мати гукає, то мати шепоче,-мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

Кома не ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:

а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово й поєднуються неповторюваними сполучниками і, та (в значенні /); спільними для обох частин можуть бути й видільні частки тільки, лише: На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Ю. Смолич); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати, ще дужче зігнулась (А. Головко); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М. Коцюбинський);

Примітка. Якщо сполучники / (й), та {і) повторюються, то кома ставиться: Здавалось, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О. Гончар).

• б) мабуть спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський);
• в) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями: Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом нелетів? (О. Олесь); Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов я (В. Сосюра);
• г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто незабуде (О. Довженко); Дощило і в повітрі віяло прохолодою (А. Головко).

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в поовітрі помітно потеплішало (А. Головко);

• г) виражені окличними реченнями: Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Т. Масенко).
• 2. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, тоді перед сполучником ставиться тире: Хвилина ще - і схід розпише в сліпучі барви небосхил (М. Масло); Закрався вечір, одшуміла праця, як сльози, затремтіли ліхтарі - та діти наші ночі не бояться (М. Рильський).
• 3. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок того, про що говориться в першій частині, ставиться тире, інколи кома й тире: Зима летіла над землею, і от весна - і все в цвіту (В. Сосюра); Я вірю в диво! Прийде час, - і вільні й рівні встануть люди і здійснять мрії всі ураз! (О. Олесь).
• 4. Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучникам а, але, проте, все ж, однак і рідше єднальними /, та, дуже поширені, або мають уже всередині свої розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ставиться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і Чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю; і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Є. Гуцало).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕННЯХ

• 1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Г. Чубач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (М. Рильський); Людина, яка втрачає корінь, подібна до підточеного дерева (І. Цюпа).
• 2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й з'єднується з нею складеним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, еміру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ставиться, або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз.
• 3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється: Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Леся Українка).
• 4. Якщо підрядна частина з'єднується з головною складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тимчасом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Але я теж ні разу там не була, після того як ми відтіля виїхали в шістдесят дев'ятому році (В. Канівець).
• 5. За збігу сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного й підрядного сполучника або сполучного слова) кома ставиться між ними тільки в тому випадку, коли, опускаючи другу підрядну частину, складне речення не потребує перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (А. Малишко); Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Н. Рибак).
• 6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, коли ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (І. Нечуй-Левицький).
• 7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу - треба знати його літературу (Ю. Мартич).
• 8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке потребує роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (М. Ткаченко).
• 9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міститься висновок з того, що говориться в попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему, - той буде предком дорогим народові своєму (М. Рильський).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

• а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали й коли розпочнеться зустріч;
• б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;
• в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;
• г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Син виріс заввишки майже як батько.

Кома не ставиться в суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробіть як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

Домашнє завдання: повторити правило, вправа 400 (письмово). Фото з виконаним завданням необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 07.05.2020

29.04.2020

Доброго дня! Сьогодні у нас контрольна робота, ми з вами напишемо контрольний диктант. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається вище. Бажаю успіхів! Фото з контрольним диктантом необхідно надіслати до 04.05.2020 на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com.
1.Роботу виконуємо на подвійному листочку в лінійку (листочки зберігаємо до закінчення карантину).
2. На титульній сторінці всередині листочка підписуємо
Контрольний диктант
з української мови
учня/учениці 9-Б класу
Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 128
Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)
3. На листочку посередині записати назву диктанту.
4. Прослухати та записати аудіодиктант "Символ вірності"
https://youtu.be/MeIsG8VJCGo

Домашнє завдання: стор. 200 запитання і завдання для самоперевірки (усно)

28.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо розглядати текст як одиницю мовлення й продукт мовленнєвої діяльності. Сьогодні ми розглянемо ключові слова в тексті й абзаці, повторимо види й засоби міжфразового зв'язку. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв'язку"
2. Опрацювати параграф 35 (стор. 195-196).
3. Переглянути презентацію. https://youtu.be/jg4jRok3Wkk
3. Виконати усно вправи 424, 425.
https://youtu.be/IfFvzQpUjlU

https://youtu.be/MNmeqYhCmCU

Домашнє завдання: параграф 35 (вивчити правила), вправа 426 (письмово.) Фото з виконаним завданням необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 03.05.2020

22.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами будемо виконувати контрольну роботу за темою"Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами. Безсполучникове речення". Отже, починаємо роботу, бажаю вам успіхів.
1. Роботу виконуємо на подвійному листочку в лінійку (листочки зберігаємо до закінчення карантину).
2. На титульній сторінці всередині листочка підписуємо
Контрольна робота
з української мови
учня/учениці 9-Б класу 
Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 128
Прізвище та ім'я (в родовому відмінку)
3. Фото з виконаним завданням надсилати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 27.04.2020 року.

Безсполучникове складне речення

Варіант 1

Завдання 1 – 6. Вибрати одну правильну відповідь.

1. У безсполучниковому складному реченні Сон ніжний землю обійма за плечі я чую неньки колискову (Г. Радька) між його частинами вживається:

А. Кома.

Б. Крапка з комою.

В. Двокрапка.

Г. Тире.

2. Правильну схему речення Ми цінуємо барвінок за його «лі­карську допомогу» з нього виготовляють ліки від дуже важ­ких хвороб (розділові знаки вилучено) зазначено:

А.  [  ], [  ]. одночасність

Б.  [   ]: [висновок].

В.  [умова] — [   ].

Г.  [  ]: [причина].

3. Виділіть безсполучникове  складне речення  з однорідними простими реченнями.

А. Люди завжди сподіваються на диво, вони не можуть примиритися зі смертю                (В. Кисельов).

Б. Весело бриніли набубнявілими гілками осокори, задумливо погойдувала обважнілими косами береза (ІО. Яновський).

В. Сіли перепочити й раптом помітили: хтось до них іде (В. Канівець).

Г. На допит покликали Ванька: без перекладача не обійтися (Я. Стецюк).

4. Яке безсполучникове складне речення виражає одночасність дій, явищ?

А. Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле (М.Коцюбинський).

Б. Глянеш на небо - небо високе, глянеш на хмари - хмари летять (П. Тичина).

В. Сьогодні особливо звабно темніли на приполах оскубини гречки, легка паморозь пирію стелилась у долинах, молода конюшина між карячкуватих дубків кликала в лісосмугу (В. Дрозд).

Г. Чогось завжди так виходить: гарного гриба не знайдеш, а поганка сама в очі лізе       (М. Стельмах).

5. Знайдіть речення, у якому необхідно поставити тире.

А. На квартирі було затишно топилася піч горіла лампа на підлозі лежала ціла купа свіжої соломи (І. Багмут).

Б. Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тира­нів (Леся Українка).

В. Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно (М. Олійник).

Г. І диво дивне сталося з ним совість заговорила! (А. Іщук).

 6.     У якому з правил щодо пунктуації у безсполучникових складних реченнях допущена   

      помилка?

А. Двокрапка у безсполучниковому складному реченні ставиться тоді , коли  наступна частина пояснює , розкриває зміст першої ;

Б. Якщо в першій частині безсполучникового складного речення вказується час дії, про яку говориться в другій , то між ними ставиться тире ;

В. Якщо зміст частин безсполучникового складного речення порівнюється чи протиставляється , то між ними ставиться двокрапка ;

Г. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні , то між ними ставиться крапка з комою .

 Завдання 7 – 9. Зробити синтаксичний розбір речення (розділові знаки пропущені).

Сталось диво тоді камінець засіяв і промінням ясним всіх людей здивував (В. Самійленко).

Завдання 10 – 12.

Написати твір-мініатюру на вибрану тему, використавши два – три безсполучникові речення.  Виділити в них граматичні основи:

Пізнай самого себе.

Духовні потреби людини.

 Контрольна робота

Безсполучникове складне речення

Варіант 2

Завдання 1 – 6. Вибрати 1 правильну відповідь.

 1. У безсполучниковому складному реченні Придивіться у рідному краї наша мова вкраїнська страждає (Л. Таран-Пономаренко) між його частинами вживається.

А. Кома.

Б. Крапка з комою.

В. Двокрапка.

Г. Тире.

2. Виділіть безсполучникове складне речення.

А. Через єдине невеличке віконце скупо просвічувалось небо, але на горищі було світло (ІО. Збанацький).

Б. Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).

В. Вони ж дурні, вони ж знімали мірку з твоїх принижень –  не з твоєї величі                  (Л. Костенко).

Г. Єпіфаній слухав щораз то більше впевнену і вірою пройняту мову гетьмана і відчував, як у душі проколюється паросток надії (Р. Іваничук).

3. Знайдіть безсполучникове складне речення з неоднорідними простими реченнями.

А. Відчинив Євген двері і полегшено зітхнув: на ґанкові стояв худий, височенний чоловік у формі поштового службовця (В. Канівець).

Б. Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами: і хуторами (М. Олійник).

В. Вечорами вже не співали під вербами, дівчата, не витинали гопака гармоністи              (Г. Тютюнник).

Г. Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти (С. Васильченко).

4. Яке безсполучникове складне речення виражає зіставлення (протиставлення) змісту одного речення зі змістом іншого?

А. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Л. Костенко).

Б. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють, понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Т. Шевченко).

В. Не русалонька блукає - то дівчина ходить (Т. Шевченко).

Г. А вас просив би я зразки ліпити: ви чоловік тямущий і бувалий (Леся Українка).

5. Яке з наведених речень не є складним безсполучниковим?

А. Як заздрю я тій хмарці білій : вона пливе у далечінь між подруг .

Б. Із вирієм кожен із нас тратить багато: то дні молодечі , то спів на шляхах  піскуватих.

В. О серпню мій , як просто й мудро ти стоїш : змішав зелені й жовті віти на  роздоріжжі осені і літа.

Г. Вниз я дивлюся з крутого горба:  казкою простір наповнився дикий.

6.     Знайти правильну структурно-семантичну схему речення “ Ми цінуємо барвінок за його “лікарську допомогу” з нього виготовляють ліки від важких хвороб ” (розділові знаки пропущено).

А. [     ],  [      ]    (одночасність);

Б. [    ] : [    ]  (висновок);

В. [     ]  — [      ]  (протиставлення);

Г. [     ] : [     ]   причина.

Завдання 7 – 9. Зробити синтаксичний розбір речення (розділові знаки попущені).

    І мріється з маленького дитяти  з літами виросте палкий співець (С. Черкасенко).

   

Завдання 10 – 12.

Написати твір-мініатюру на вибрану тему, використавши два – три безсполучникові речення.  Виділити в них граматичні основи:

Пізнай самого себе.

Духовні потреби людини.

Домашнє завдання: параграф 34 (повторити), вправа 421 (письмово) роботу надсилати не треба.


21.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці миз вами будемо працювати над текстом, опрацюємо його ознаки, повторимо будову. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Текст, основні його ознаки. Будова тексту. Мікротема й абзац".
2. Опрацювати теоретичний матеріал в підручнику (стор. 189, 192), вправи 407, 410,414 (усно), 408, 413 (письмово).
3. Переглянути навчальний відеоматеріал.
https://www.youtube.com/watch?v=IfFvzQpUjlU
https://www.youtube.com/watch?v=LegZjeq6Ulk
https://www.youtube.com/watch?v=xI5ou6k0Zdg

Домашнє завдання: параграф 33-34 (вивчити правило), вправа 416 (письмово). Фото з виконаною роботою необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 22.04.2020 року .

15.04.2020

Доброго дня! Сьогодні у наз з вами урок зв'язного мовлення, на якому ми будемо складати діалог-обговорення та діалог-домовленість.Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Складання діалогів-обговорень та діалогів-домовленості"
2. Ознайомитись з теоретичним матеріалом, який надається нижче.
3. Записати визначення слова "діалог".
4. Записати види діалогів.
5. Записати визначення слів "есіда", "дискусія", "диспуд", "дебати", "полеміка".
6. Записати і опрацювати пам’ятку «Як вести діалог»
7. Запишіть українські прислів’я про спілкування.

1 Діалог (гр. dialogos – «розмова двох») – двосторонній (розмова, спілкування) між двома людьми у вигляді питань та відповідей. У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується, залежно від стилю мовлення, кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, офіційно-діловим та ін.

2. Записати види діалогів:

Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість, різноманітність обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення. (Відеоролик: побутовий діалог.)

Офіційно-діловий діалог являє собою акт прямої взаємної комунікації в офіційно – діловий сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми. (Відеоролик: діловий діалог.)

 – Залежно від провідної функції, яку виконує той чи інший діалог, які розрізняють види діалогів? (Діалог-розпитування, діалог-домовлення, діалог-обмін враженнями (думками), діалог-обговорення (дискусія), діалог-інтерв’ю.)

 – Які діалоги розрізняють, за жанровими особливостями? (Бесіда, дискусія, диспут, дебати, полеміка…)

3. Записати  що означають слова дискусія, диспут, полеміка, дебати.

Дискусія – (від лат. – дослідження) коректне за формою публічне обговорення будьякого суперечливого наукового питання; для неї характерні чіткість формулювання теми, бажаність дійти єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину, що дозволяє віднести дискусію до вищого розряду полемічного діалогу.

Дебати – (від фр. – сперечатися) обмін думками на зборахчизасіданні, як правило, у процесіобговореннядоповіді. Диспут – (від лат. – сперечатися, розмірковувати) публічнеобговоренняспірногонауковогочисуспільноважливогопитання; для нього характерна, як і для дискусії, бажаністьдійтиєдиної думки, встановитиістину.

Полеміка – (відгрец. – ворожий, войовничий) зіткненнярізнихабопротилежнихпоглядів у процесіобговоренняпитань, гострийспір. Мета полеміки – не досягненнязгоди, а перемога над протилежною стороною, ствердженнявласноїпозиції з використаннямбудьякихзасобів.

 Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен співрозмовник має спланувати своє висловлювання. Для цього треба продумати тему висловлювання, основну думку, формстиль.

 – Які основні ознаки властиві діалогу? (Для діалогів характерна стислість висловлювань.)

 –Які розділові знаки при діалозі? (Діалогічна мова записується з виділенням кожної репліки в абзац.

 Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають із нового рядка, перед нею ставлять тире й не вживають лапок. Інші розділові знаки ставляться, як при прямій мові. Якщо репліки записуються одна за одною в рядок, то кожна репліка береться в лапки, а між репліками ставиться тире (усі інші розділові знаки – як при прямій мові). Перед кожною реплікою (у тому числі й перед першою) можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід брати в лапки.)

4. Записати пам’ятку «Як вести діалог»

 1. Дотримуватися теми й мети спілкування.

2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника.

 3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.

 4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань (якщо цеофіційна розмова).

 5. Слухати зацікавлено й доброзичливо.

 6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.

7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офіційної розмови).

 8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу

5. Рубрика «Вчимося культури мови». Запишіть українські прислів’я про спілкування. Запам’ятайте їх.

   1. Треба знати, де і що казати. 2. Гостре словечко коле сердечко. 3. Говорить п’яте через десяте. 4. Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто без ладу, то теж не затикай. 5. Менше говори – більше вчуєш. 6. Мовчанка гнів гасить.

Діалог-домовленість — діалог, під час якого співрозмовники домовляються про зустріч або спільні наміри. Під час такого діалогу співрозмовники повідомляють інформацію, запитують, ставлять уточнювальні запитання, спонукають до дій і вчинків.

Під час діалогу варто дотримуватися таких правил:

— урахуйте мету діалогу й особливості співрозмовника (вік, стать, статус, інтереси тощо);

— швидко реагуйте на репліки, але пам’ятайте, що слово не горобець: вилетить — не впіймаєш;

— підтримуйте розмову вербально (ставте уточнювальні запитання) і невербально (дивіться на співрозмовника, не відводьте очей);

— заохочуйте співрозмовника, щоб досягти домовленості;

— дотримуйтеся мовленнєвого етикету.

Домашнє завдання: скласти невеликий діалог-обговорення (прочитаної книжки, музичних новинок тощо письмово). Фото з виконаною роботою необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 20.04.2020 року .


14.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо працювати над складними реченнями з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Отже, починаємо працювати. Переходимо до завдання:
1. Виконати тестові завдання, перейшовши за посиланням
https://vseosvita.ua/test/start/gmh328 код gmh328
https://vseosvita.ua/test/start/rhw999 код rhw999

Домашнє завдання: написати невеликий твір-роздум "Чи придатна рок-музика для передавання патріотичних настроїі, думок, закликів?". Фото з виконаною роботою необхідно надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 15.04.2020 року до 8.00

08.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо працювати над складними реченнями з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Розділові знаки у складних реченнях з різними видами
зв’язку".
2. Опрацювати алгоритм синтаксичного розбіру складного речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку (стор 177).
3. Виконати вправи 387, 398(письмово).

Домашнє завдання: виконати тестові завдання, прейшовши за посиланням. Тест необхідно пройти до 14.04.2020 року до 12.00. Фото скриншотів з оцінкою надіслати на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com

https://naurok.com.ua/test/skladne-rechennya-z-riznimi-vidami-zv-yazku-176190.html


07.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами продовжуємо працювати над складними реченнями з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.
1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Розділові знаки у складних реченнях з різними видами
зв’язку".
2. Опрацювати параграф 31 (стор 174).
3. Виконати вправи 381, 383 (письмово).

Домашнє завдання: параграф 31 (вивчити правило) вправа 395, 396 (письмово). Виконану роботу необхідно надіслати до 09.04.2020 на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com


01.04.2020

Доброго дня! Сьогодні у нас із вами урок зв'язного мовлення, на якому ми будемо працювати над письмовим переказом тексту наукового стилю (з використанням речень з різними видами зв'язку). Перед тим, як починати писати письмовий переказ давайте з вами ще раз згадаємо пам'ятку як працювати над вибірковим переказом тексту наукового стилю (стор 243). Отже, тепер ми переходимо до письмової роботи.

1. Відкриваємо підручник, стор.242, вправа 518 .

2.Записуємо у зошит назву переказу ("Художні промисли" )та план, який ви підготували у домашньому завданні.

3. Прочитайте текст двічі, зробіть собі на чорнетці необхідні позначки, складні слова.

4. Закриваємо підручники, і починаємо письмово працювати над переказом за вашим планом. Не забувайте у переказі використовувати речення з різними видами зв'язку.

5. Виконану роботу необхідно надіслати до 03.04.2020 року.

6. Бажаю вам творчого успіху! Очікую на ваші роботи!

Домашнє завдання: повторити папаграф 29, параграф 30 опрацювати, виконати вправи 367 (І, ІІ завдання), 371 (І і ІІ завдання) письмово.

Рекомендовано до перегляду https://classroom.google.com/u/3/c/NTY5OTM1NDM1MzBa/a/NjYwNjU2OTMzOTha/details

31.03.2020

Доброго дня! Сьогодні у нас із вами урок зв'язного мовлення, на якому ми будемо працювати над переказом тексту наукового стилю (з використанням речень з різними видами зв'язку).
1. Опрацювати пам'ятку як працювати над вибірковим переказом тексту наукового стилю.
2. Підручник, стор.242, вправа 518 (прочитати текст, визначити, що виражає заголовок: тему чи основну думку, з’ясувати стилістичну належність тексту, виділити у висловлюванні ключові слова і фрази, щоб розкрити його тему).

Домашнє завдання: скласти письмово план переказу до впр.518 "Художні промисли"

17.03.2020

Виконати письмово тестові завдання

Складне речення з кількома підрядними, різними видами зв'язку

Завдання 1- 12 мають по п’ять варіантів відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.

1. Яке речення є складносурядним?

А) Студенти часто гуляли там до півночі й цілою юрбою перелазили потім через стіну Братського монастиря.( І.С. Нечуй - Левицький)

Б) За словами Пантелеймона Куліша, він був на ту пору найліпшим на всю Україну співаком народних пісень.

( З журналу)

В) І за братською стіною росло дерево, і за Сухобрусовим барканом росло дерево.

( І. С. Нечуй - Левицький)

Г) Пахне, пишаючись важким колосом, достигле жито. ( Л. Орел)

Д) Всі її хвалили, всі захоплювалися, а Василь говорив про неї хіба що іронічно.( І. Дзюба)

2. Яке речення є складнопідрядним?

А) Студент мовчав, і професори мовчали.( І. С Нечуй- Левицький)

Б) Цікавою особливістю Контрактової площі був фонтан, що становив центральну частину першого в Києві водогону.

( О. Анісімов)

В) Вода з фонтана була, на диво, смачною й чистою.

( О. Анісімов)

Г) А сови кричали над абатством, старі, сиві, сліпі.

( П. Загребельний)

Д) А місяць під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим, чарівним огнем. ( С. Васильченко)

3. Яке речення є безсполучниковим?

А) Марія Примаченко - майстер українського декоративного мистецтва. (М. Шинкарук)

Б) Світить над ним місяць, вздовж його розтягнулися довгою стрічкою кучеряві верби. ( С. Васильченко)

В) Картина була справді чудова, бо з бурти видно було місто.

( П. Мирний)

Г) Всі перестали танцювать, а музики перестали грать.

( І. С. Нечуй- Левицький)

Д) Нині вона не лише письменниця, а й самобутня художниця.

( З підручника)

4. Яке речення є складносурядним?

А) Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море.

( І. С . Нечуй- Левицький)

Б) Одержавши атестат про середню освіту, він вирушає до Москви. ( Л. Семака)

В) У колегіумі Сковорода став улюбленим учителем, проте через цькування й доноси він вимушений був покинути цей заклад.

( З підручника)

Г) Вони купалися в його променях, шугали дико, шалено, сповнивши повітря дужим кіркотом.

( Ю. Мушкетик)

Д) Рукопис Євангелія оздоблений мініатюрами, заставками й ініціалами. ( О. Харченко)

5. Яке речення є складнопідрядним?

А) Місяцеподібна чоловіча надгрудна прикраса має три яруси, чітко відділені один від одного товстими витими канатиками.

( М. Русява)

Б) Щоб опанувати словесне багатство нашої мови, користуйтеся словниками. ( І. Вихованець)

В) Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче кепкував із товариша. (З підручника)

Г) Силою примушувати народ зрікатися рідної мови - найбільший злочин. ( Г. Нудьга)

Д) Щодалі хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм у море ходити. ( А. Кащенко)

6. Яке речення є безсполучниковим?

А) От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти, до матері. ( А. Кащенко)

Б) Минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок. ( А. Кащенко)

В) Воно хоч і літо, але вже минув Спас. ( І. Цюпа)

Г) Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши високо над землею блакитні небеса. ( І. Цюпа)

Д) На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту на грядках. ( І. Цюпа)

7. Між частинами якого складносурядного речення кома не ставиться? (розділові знаки пропущено)

А) Секретар висипав на стіл білетів і митрополит почав викликати до стола студентів. ( І. С. Нечуй - Левицький)

Б) Дашкович виїхав на степ і його обвіяло свіже степове повітря. ( І. С. Нечуй - Левицький)

Безвітряно і коксохімівського диму сьогодні не чути. (Олесь Гончар)

В) По узліссі й на галявині зеленіє пишний ряст і цвітуть проліски. ( Леся Українка)

Г) Дороги розмиті і чується крик журавлиний. ( Л. Костенко)

Д) Зривається вихор і білий - білий цвіт метелицею в’ється по галявині. ( Леся Українка)

8. Між частинами якого складносурядного речення ставиться тире? ( розділові знаки пропущено)

А) Колихнулося море хлібів і жайворонка не стало чути.

( Д. Ткач)

Б) Він підмостив хусточку а мотузок муляв і через хусточку.

( І. С. Нечуй - Левицький)

В) Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються в садки. ( М. Рильський)

Г) Річка невеличка та береги в неї круті. ( Народна творчість)

Д) Косили сіно лугове і пахла м’ята . ( Ю. Кравченко)

9. Між частинами якого складного безсполучникового речення ставиться двокрапка? (розділові знаки пропущено)

А) Гляне холодною водою обіллє. (Марко Вовчок)

Б) Зрубав дерево посади два. ( Народна творчість)

В) Закон життя один вірно служити своєму народові. ( Р. Чумак)

Г) Дзвенять пташки в садах рясних сміються знову трави квіти.

( Олександр Олесь)

Д) Зайця ноги носять вовка зуби годують.( Народна творчість)

10. Між частинами якого складного безсполучникового речення ставиться тире? (розділові знаки пропущено)

А) Минуло літо настала осінь лелеки згуртувались у ключі й відлетіли. ( Є. Гуцало)

Б) Бери до серця і затям душа творця не переквітне.

( М. Сингаївський)

В) Багато бесіди мало розуму.( О. Духнович)

Г) Летять стежинки до Дніпра летять хмарки летять дороги.

( І . Драч)

Д) Мудрий син є радістю свого батька дурний приносить горе своїй матері. ( Народна творчість)

11.Яке речення є складним безсполучниковим із значенням наслідку?

А) Виглянуло сонце - озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба. ( Т. Масенко)

Б) Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани. ( Олександр Олесь)

В) Люди косять жито - смерть стина людей. ( Ю. Дмитренко)

Г) Я люблю боротьбу: вона пригадує мені життя й існування власних сил. ( О. Кобилянська)

Д) Діамант малий - краси багато. ( В. Василашко)

12 У якому складному безсполучниковому реченні потрібно ставити крапку з комою? (розділові знаки пропущено)

А) Стоїть явір над водою на воду схилився сидить козак у неволі тяжко зажурився. (Народна творчість)

Б) Сонце гляне мла розтане вмить. ( О. Олесь)

В) Вже пахло морем ось - ось воно мало з» явитися із - за обрію.(Олесь Гончар)

Г) Вдаримо гучно ми у дзвони всесвіт обійде. ( В. Чумак)

Д) Надворі ревла сердита буря стугоніла в сіни вила в димарі гуркотіла у вікна. ( Панас Мирний)

18.03.2020

1. Опрацювати параграф 29 (стор 166-167).
2. Виконати письмово вправи 360, 362, 363,368

https://youtu.be/tYmr_Mo_p7c
https://youtu.be/4PwMDo_yUVQ