8 клас синтаксис простого та простого ускладненого речення

Шановні учні 8-А,8-Б класів! Під час карантину я запрошую вас до співпраці в Viber (тел. (050) 565-82-19), де відповім на всі ваші запитання, надам консультацію, перевірю виконання домашнього задання

20.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо повторювати вивчений матеріал про пряму передачу чужої мови. Згадаємо як правильно використовувати цитати. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку " Непряма передача чужої мови (непряма мова, цитати)".
2. Ознайомитися з навчальним матеріалом.
3 Переглянути відеоматеріали.
https://youtu.be/ENM6sPcCdZI

https://youtu.be/v9cpyGhy95A
Передача прямої мови непрямою

Непряма мова — це чужа мова, передана тільки з дотриманням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації.

Коли чужу мову (”Мої друзі — вбогі бідолахи”, — говорить Кармель. (Марко Вовчок.)) передають від себе, тобто непрямою мовою, то слова автора роблять головним реченням (Кармель говорить, ...), а пряму мову — підрядним (...що його друзі — вбогі бідолахи.)

При цьому в непрямій мові змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова.
1. “Яка ти розкішна, земле, — думала Маланка. — Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом”. (М. Коцюбинський.) — Маланка думала про те, яка земля розкішна і що весело засівати її хлібом, прикрашати зелом.
2. “Мене звуть Олена Пилипівна”,— сказала вчителька. (О. Іваненко.) — Вчителька сказала, що її звуть Олена Пилипівна.
3. “Тихіше їдьте, то встигнете”, — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину. (О. Гончар.) — Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб вони тихіше їхали, то встигнуть…

У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді — вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками.
1. “Леоніде, — Адріана відірвала обличчя від долоні, — а ви читали “У пошуках утраченого часу” Марселя Пруста?” (Р. Іваничук.) — Адріана, відірвавши обличчя від долоні, запитала Леоніда, чи він читав “У пошуках утраченого часу” Марселя Пруста.
2. Тоді й каже Кармель мамі: “Скрізь, — каже, — скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих”. (Марко Вовчок.) — Тоді й каже Кармель мамі, що він скрізь, де не піде, де не поїде, бачить убогих людей, бідаків роботящих.
3. “Діду, здрастуйте!” — сказав я йому, спинившись. (О. Довженко.) — Я, спинившись, привітався до діда.

Після непрямого запитання знак питання не ставиться.
1. Підвівши голову, боєць запитав: “Де санпункт?” (О. Гончар.) — Підвівши голову, боєць запитав, де санпункт.
2. “Чи воли, бабусю, говорять?..” — питає Чіпка в Оришки. (Панас Мирний.) — Чіпка питає в бабусі Оришки, чи воли говорять.

Іноді — але це допустиме тільки в художній літературі — елементи прямої мови можуть вкраплюватися в непряму, як, наприклад: Льотчик Сіробаба запевняє, що в той гарнізон, куди переведено Петра, потрапляє не кожен, сірих та мурих туди не беруть, і що “Петра ти, може, Тоню, ще побачиш у голубому скафандрі...” (О. Гончар.) Такі елементи прямої мови, як правило, беруться в лапки.

Цитати

Цитата — це дослівно наведений уривок з якогось тексту для підтвердження або ілюстрації тієї чи іншої думки.

У цитаті не можна нічого змінювати (навіть розділових знаків). Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуски в ній позначаються трьома крапками. Якщо там, де робиться пропуск, стояли такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка, тире, то вони пропускаються разом із текстом, а на їх місці ставляться три крапки: Леонід Первомайський писав: «Я винний в тім, що світ не ліпший… Я винний в тім, що правди слово Ще схоже в ньому на брехню…» Три крапки в кутових (ламаних) дужках <…> у цитованому тексті означають пропуск кількох речень, абзацу чи більше.

Цитування буває кількох видів.

Цитата може наводитися у вигляді прямої мови із словами автора. Тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові.
1. Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський проголошує: “Яке глибоке щастя — жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!”
2. “Борітеся — поборете, вам Бог помагає!” — закликав Тарас Шевченко.
3. “Лиш праця,— підкреслював Іван Франко,— світ таким, як є, зробила”.

Цитата може доповнювати авторське речення, бути його складовою частиною. Тоді до неї ставляться такі самі вимоги, як і до непрямої мови. Цитата береться в лапки і починається з малої букви.
1. Шевченко оспівував безсмертя Прометеєве, його розшматоване серце, що “знову оживає і сміється знову”. (О. Гончар.)
2. Слово для Лесі Українки — це “гострий, безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч...” (П. Тичина.)
3. У своїх сонетах Рильський часто висловлював “пейзажем те, для чого слів нема людських”. (Д. Павличко.)

Віршова цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться.
Не можна уявити собі письменника, який не любив би своєї мови, не пишався б нею, не розумів би безмежної могутності мови.

...Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово, —

сказав у тяжких, нестерпних умовах царської кріпосницької Росії Шевченко. (М. Рильський.)

У цитованому суцільним рядком вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного віршового рядка:
“Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не золотеє: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото” (Г. Сковорода).

Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Перед дужками, у яких указане джерело висловлювання, зберіга- ються знак оклику, знак питання, три крапки та їх поєднання.
1. “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування” (Панас Мирний).
2. “Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої” (Тичина Павло. З минулого — в майбутнє.— К.: Дніпро, 1973, с. 303). 3. “Запашна, співуча, гнучка, м илозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визначення української мови!” (О. Гончар, стаття “Цвіт слова народного”).
4. “Іван Франко підкорив свою титанічну працю ідеалові свободи і рівності… Він сам написав стільки, скільки, мабуть, написали всі українські літератори дожовтневих часів…” (Д. Павличко).

Різновидом цитати є епіграф. Епіграф у лапки не береться, а назва джерела, звідки взято епіграф, або прізвище автора пишеться без дужок внизу справа під епіграфом. Наприклад, епіграф до вірша Максима Рильського “Землі”:

Земле, моя всеплодющая мати...
Іван Франко

Домашнє завдання: повторити алгоритм синтаксисчного розбору речення з прямою мовою.

13.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо працювати над прямою мовою та діалогом. Повторимо розділові знаки при прямій мові та діалозі. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається вищенижче

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог). Розділові знаки при прямій мові та діалозі"
2. Опрацювати навчальний матеріал, який надається нижче.
3. Скласти невеликий конспект.
Роботу надсилати не треба

Пряма мова. Розділові знаки при ній

Пряма мова — це чуже мовлення, передане точно (не змінно), з дотриманням інтонації від імені того, хто це сказав або написав. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. Пряма мова може стояти після слів автора або перед ними, а може розриватися словами автора.

Розділові знаки при прямій мові:

1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і пишеться з великої букви. У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак: знак оклику, знак питання, три крапки: А: «П (!?)». Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?».

2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире. Слова автора пишуться з малої букви: «П», — а. «Хто творить розумну і добру людину — найкращий майстер», — таке було рішення стариків.

3. Якщо пряма мова розірвана словами автора, то на початку і в кінці прямої мови ставляться лапки. Інші розділові знаки ставляться так:

- якщо слова автора розділяють пряму мову, яка є одним реченням, то вони з обох боків виділяються комами і тире: «П, — а, — п». «Іди, доню, — каже мати, — не вік дівувати».

- якщо слова автора розділяють пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а після слів автора — крапка і тире. Друге речення прямої мови пишеться з великої букви. Лапки закриваються в кінці прямої мови: «П! — а. — П...». «Воскресни, Україно! — пристрасно молив Я. Гоян. — Воскресни в козацьких степах під своїм високим блакитним небозводом...»;

- коли одна частина слів автора належить до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка і тире, пряма мова продовжується з великої літери: «П! — а: — П.». «Я чув про це, — сказав він і додав: — А хто не чув...»;

4. Якщо слова автора розірвані прямою мовою, після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) А: «П», а. Добре виявляє наше ставлення до паліїв війни вираз: «Хто взяв меч, від меча і загине», хоч меч аж ніяк не є зброєю сучасних бійців.

Домашнє завдання: повторити правило, переглянути надані нижче відеоматеріали.

https://youtu.be/KXLwx1-xcww

https://youtu.be/OFHVjMbZ3Gw

06.05.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо розглядати синтаксичний розбір простого ускладненого речення. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Відкрити зошити, записати число і тему уроку "Синтаксичний розбір простого ускладненого речення".

2. Опрацювати навчальний матеріал, який надається нижче.
3. Фото класної роботи надсилати не треба

ПОСЛІДОВНІСТЬ СИНТАКСИЧНОГО РОЗБОРУ ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ

° Виділіть речення в тексті, визначте граматичну основу.

° З’ясуйте його вид за метою висловлювання та за емоційним забарвленням.

° Проаналізувавши граматичну основу схарактеризуйте речення за будовою (двоскладне, односкладне, повне, неповне).

° Визначте тип речення за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене).

° З’ясуйте, чи речення ускладнене (ускладнене (відокремленими членами, вставними словами, однорідними членами, звертаннями); неускладнене).

° Схарактеризуйте ускладнювальні компоненти речення.

° Поясніть розділові знаки.

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ

Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика (І. Цюпа).

Речення розповідне за метою висловлювання, за інтонацією неокличне, за будовою просте, двоскладне (підмет вчителька, присудок пригріла), повне, поширене. Ускладнене непоширеними однорідними членами словом, увагою, які відносяться до головного члена речення – присудка пригріла.

Однорідні члени речення, виражені іменниками, зв’язок – сполучниковий. У реченні однорідні члени виконують роль однорідних обставин способу дії (пригріла (я к?) і словом, і увагою), між ними ставиться кома.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ

Досвідченавчителькаі словом, і увагоюпригрілахлопчика(І. Цюпа).

Розпов., неокл.; просте, двоскл., повне, пошир.; ускладн. однорідн. Обставинами способу дії групи присудка пригріла.

Зробити синтаксичний розбір речень.

1.Пахло свіжим хлібом, свіжою житньою соломою, медом і яблуками. 2. За літніми клопотами непомітно підійшла печальна осінь. 3. Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем. 4. На високій кручі мовчазно, скинувши шапку, стояв Вовнига. 5. Під ранок, напевне, візьметься мороз. 6. І десь там, в дрімотному ранковому серпанку безшелесних хащів, вітаючи народження нового дня, нестримно, жагуче лящали, пристрасно заходились, нестямно витьохкували міріади солов’їв.

Зробити синтаксичний розбір речень (вдома)

1. Обабіч прадавнього чумацького шляху – далеко в степу – розбрелися високі вежі. 2. Залізне плетиво геометричних фігур нагадує своїми контурами ракети, націлені вгору. 3. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи 4. Напоєний цілющим зіллям, зігрітий теплом, Остап розплющив очі.

Домашнє. завдання: зробити синтаксичний розбір речень.Фото виконаної роботи надіслати мені на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 12.05.2020

29.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо вивчати вставні слова та розділові знаки рои вставних словах. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. Переглянути відеоматеріали.

https://youtu.be/zwlG-aOOzm4

https://youtu.be/Uywqf885bSw

https://youtu.be/WRdl08mK5gs
2. Опрацювати навчальний матеріал, який надається нижче.

Вставними словами і словосполученнями найчастіше бувають: бач, бачиш, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видно, відома річ, власне, головне,головним чином, до речі, звичайно, звісно, здається, значить, кажуть, коротко кажучи, мабуть, між: іншим, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, наприклад, нарешті, на щастя, отже, певно, по-перше, по-друге, справді, проте й однак (останні два слова можуть функціювати як сполучники).
1. Вставні слова, що стоять на початку або в середині речення, виділяємо комами: Напевне, далекі предки наші більше думали про майбутнє, аніж: ми.
2. Вставні речення здебільшого відокремлюємо
комами: Погане, я чував, життя собаче, Недобре ж і Вовкам. «Кобзар » не став і,сподіваємось, ніколи не стане книгою архаїчною .

3. Якщо вставному слову передує сполучник і, що стоїть на початку речення (після крапки), то кому між сполучником і вставним словом не ставимо: Ісправді, оптимізм — невід’ємна риса трудового народу.,.
4. Якщо вставне слово стоїть після сполучника а, що стосується вставного слова, то кому між ними можна ставити й не ставити: Барвисті ліси на схилах не тільки не гасли під промінням вечірнього сонця, а навпаки, розжеврювалися ще яскравіше, ніж удень.
5. Вставні речення можна виділяти дужками, якщо вони являють собой авторські зауваження або уточнення чи доповнення змісту попереднього речення.
Ворота, як на те ж, кругом усі заперті,
А дуже вовкові не хочеться умерти.
(Бо ще він не нажився бач!),
А гірше од людей — од видимої смерті
(Л. Глібов)
6. Вставні речення або словосполучення, що стоять у середині речення й мають характер додаткового повідомлення, можуть бути виділені з обох боків тире для їх змістового виокремлення:

Іде Катерина
У личаках — лихо тяжкеї —
І в одній свитині
(Т.Шевченко).

Домашнє завдання: переглянути відеоматеріал. Виконайте тест за посиланням https://vseosvita.ua/test/start/ggm771, код ggm771 . Фото скриншотів з оцінкою надіслати мені на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 06.05.2020

22.04.2020

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами будемо працювати зі вставними словами, словосполученнями, реченнями. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче.

1. відкрити зошити, записати число і тему уроку "Втавні слова, словосполучення, речення. Групи вставних конструкцій за значенням".
2. Опрацювати навчальний матеріал.
3. Виконати письмово тренажер з правопису, перейшовши за посиланням
https://webpen.com.ua/pages/Syntax_and_punctuation/embedded_and_inserted_parts_of_the_sentence.html

Домашнє завдання: виписати у зошит 8 речень зі вставними словами. Фото виконаної роботи надіслати мені на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 28.04.2020 року

15.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами будемо працювати над розділовими знаками з вигуками о, ой та особовими займенниками ти, ви. Отже, починаємо працювати, переходимо до завдання, яке надається нижче

1. відкрити зошити, записати число і тему уроку "Розділові знаки з вигуками о, ой та особовими займенниками ти, ви. Граматичні форми звертань".
2. Ознайомитися з теоретичним матеріалом, який надається нижче.
3. Скласти письмово конспект до уроку.

1. Якщо перед звертанням стоять вигуки о, ой, які виконують роль підсилювальної частки, то кому після них не ставлять: О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський). Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.(Народна творчість).

У реченнях зі звертаннями особові займенники ти і ви здебільшого виступають у ролі підмета.

Коли вигук уживається в середині речення, то виділяється комами з обох боків: О, дайте грому, о, дайте зливи! — Нехай не сохнуть злотисті гриви. (П. Тичина.) Темна нічка, невидна, гей, осіння, холодна!
Вигуки о, ой, ах що стоять перед звертанням і тісно з ним пов’язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються: Ой Іване, Іване Золотаренку! Що ти зробив, мій друже! (Марко Вовчок.) Якщо ж о, ой, ах перед звертаннями виконують функцію вигуків, то кома ставиться: О, Марічко, як давно ми з тобою не бачились! (О. Воропай.) Ой, господар-господарочку, Пусти в хату Маланочку. (Нар. творчість.)
Підсилювальні частки о, ой, які стоять перед звертанням, комою не відокремлюються, якщо вони інтонаційно тісно зв’язані зі звертанням, наприклад: 1. Ой зимо, зимо старесенька, швидше скрині відчиняй, снігові хустки білесенькі і морози в них складай (Л. Любчик). 2. О друже мій, попереду розлука, а зустрічі – чи трапляться вони (В. Симоненко).

Особові займенники ти, ви, які стоять при звертанні, до групи звертання не входять і комами не виділяються, наприклад: 1. Де ви, мрії юності рожеві? (М. Луків). 2. Ой чого ж ти, дубе, на яр похилився? (Нар. творчість).

Домашнє завдання: виписати у зошит 8 речень з вигуками та особовими займенниками.Фото виконаної роботи надіслати мені на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 21.04.2020 року

08.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами працюємо над реченнями зі звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями. Будь ласка, повторіть теоретичний матеріал.

Звертання: значення, структура, інтонація, місце в реченні

Звертання — це слово чи словосполучення, що називає особу, предмет, явище, до якої звертається мовець.

Приклад:

Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли (В. Стус).

На всепрозрінні смертного скрику дай, Україно, гордого шляху, дай, Україно, гордого лику! (В. Стус)

За структурою звертання бувають непоширені й поширені.

Звертання, виражені одним словом, називаються непоширеними.

Звертання, виражені кількома словами, називаються поширеними. Такі звертання можуть бути ускладнені відокремленими означеннями, однорідними членами речення. Розділові знаки в такому випадку ставляться за загальними правилами.

Приклад:

— Ну, хлопці, маєте — Волочиськ! (Б. Антоненко-Давидович)

Залізний круче, перестань, не кряч, не вий! (Б.-І. Антонич)

Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! (Б.-І. Антонич)

Звертання допомагає висловити ставлення до мовця. Воно вимовляється з окличною інтонацією, високим тоном. Після звертання робимо паузу. У середині речення воно читається швидким темпом.

Зверни увагу!

Звертання може стояти на початку, в середині та в кінці речення.

Звертання не виступає членом речення, до нього не можна поставити запитання.

Риторичне звертання

Звертання до неживого предмета, абстрактного поняття, відсутньої особи для посилення виразності тексту називається риторичним звертанням.

Воно не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця.

Риторичне звертання може стосуватися живої істоти, узагальненого образу, явища природи, предмета, назви країни, міста, ріки тощо. Найчастіше використовується у поетичних творах, піснях.

Приклад:

Як тебе не любити, Києве мій? (Д. Луценко)

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік... (В. Симоненко).

Виконайте тест за посиланням. Фото скриншотів з оцінкою надіслати мені на електронну адресу ivanenko1904@gmail.com до 15.04.2020 року

https://naurok.com.ua/test/8-klas-ochr-zvertannya-vstavni-slova-177983.html

Домашнє завдання: переглянути відеоролики

https://classroom.google.com/u/3/c/NjYzMTk5NTQ0ODJa/m/NjQwNDIzMTIwMTFa/details

01.04.2020

Доброго дня! Сьогодні ми з вами працюємо за спецкурсом "Синтаксис простого, та простого ускладненого речення"
Тема нашого уроку "Відокремлені уточнювальні члени речення". Далі переходимо до виконання завдання:

1. Записати речення. Визначити уточнювальні члени. Указати на їх вид і спосіб морфологічного вираження.

1. Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко). 2. Згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності, вплив людини на природу стає все помітнішим, призводить до зміни флори (В. Протопопова). 3. Край шляху, у долині, догорає вогнище (М. Коцюбинський). 4. Там, на зеленій лавці, обкладеній дерниною, сперши голову на руки, сидить білява панночка (М. Коцюбинський). 5. Шлях із Південної Африки, туди й назад, нараховує двадцять п’ять тисяч кілометрів (О. Потапенко). 6. Криниці, священні для українців місця, копали біля верби (О. Потапенко). 7. До Десни верст п’ять ґрунтової дороги, хоч і дуже складної (О. Довженко).

Дослідження-аналіз з елементами зіставлення

2. Дослідити, у яких реченнях сполучник або приєднує уточнювальну прикладку, а в яких — з’єднує однорідні члени. Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки й виділяючи відокремлені уточнювальні прикладки та однорідні члени.

1. Твердження, правдивість якого перевіряють за допомогою логічних міркувань, що спираються на аксіоми або на раніше доведені твердження, називають теоремою. 2. Сума — результат дії додавання двох або кількох доданків. 3. Якщо проектуючі прямі паралельні між собою, проекцію називають паралельною або циліндричною. 4. Найбільш уживаною циліндричною проекцією є ортогональна або прямокутна. 5. Система числення — спосіб називання чисел за допомогою слів або зображення їх за допомогою невеликої групи індивідуальних знаків. 6. Теорія чисел або вища арифметика — галузь математики, головним завданням якої є вивчення властивостей цілих чисел. 7. У геометрії фігурою або геометричним образом узагалі називають будь-яку сукупність точок. 8. Систему або сукупність символів, які застосовуються в певній науці або якійсь іншій ділянці людської діяльності для позначення різних об’єктів, понять або співвідношень між ними, називають символікою (З матем. словника).

3. Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділити уточнювальні члени, визначити їх значення.

1. Саме тут на Київщині Емму Андрієвську застала війна. 2. Недалеко той час, коли людина одержить у свої руки надзвичайне джерело сили атомну енергію (О. Марискевич). 3. Народився Олександр Потебня в Україні на Полтавщині (Л. Семака). 4. Тут світло всюдисуще тобто божественне (С. Кримський). 5. Стежка піднімалася ще вище на саму гору, під якою западав Чорний яр (В. Врублевська). 6. А так по-злодійськи зустрічатися не варто (К. Мотрич). 7. Над Сашком пролітало обличчя Чепіжного, воно швидко летіло туди у степи у яри за Буг до лиманів (М. Вінграновський). 8. Це зараз на відстані кількох десятків літ пам’ять і зір малюють найбільш характерні картини тої пори (В. Гей). 9. Духовна культура зв’язана з матеріальною культурою міцними нитками хоч і невидимими (В. Русанівський). 10. Вони оті володарі посли купці поети лиш можуть наблизитися до трону, здаля покланятися (Р. Іванченко).

Домашнє завдання: підготуватися до тестування з теми "Відокремлені уточнювальні члени речення"

https://www.blogger.com/u/3/blogger.g?blogID=781304529326460336#editor/target=page;pageID=3312235253749286001;onPublishedMenu=pages;onClosedMenu=pages;postNum=5;src=pagename

18.03.2020

Повторити вивчений матеріал

https://youtu.be/1moEiEzoJIY

Поиск по этому блогу

Учитель української мови та літератури Іваненко Наталія Геннадіївна